Олександр Цвєтков – вихованець ДЮСШ міста Конотопа Сумської області. Грав за БК «Імпульс» (Шостка, Сумська область). З жовтня 2008 року грає за кіровоградську баскетбольну команду «Педуніверситет», капітан команди. MVP першої ліги чемпіонату України сезону 2007/2008 років. Кандидат в майстри спорту.

По завершенню першого кола у дивізіоні «Б» української баскетбольної ліги сезону 2008/2009 років підведемо його певний підсумок для кіровоградської баскетбольної команди «Педуніверситет», поспілкувавшись з її капітаном Олександром Цвєтковим.

Як Ви розпочинали свій спортивний шлях?

Перші свої кроки у баскетболі я робив у дитячо-юнацькій спортивній школі у місті Конотоп. Там же, у той час і працював нинішній наставник нашої команди Андрій В’ячеславович Бєлозерський. Потім він у 2001 році став тренувати БК «Імпульс» (Шостка). У цю команду через певний час він запросив і вихованців конотопської ДЮСШ. Разом зі мною, з гравців, що нині грають у Кіровограді, в БК «Імпульс» перейшли мій брат Дмитро, Володимир Міщенко та Роман Соловйов. Через певний час у тій команді з’явився і В’ячеслав Близниченко, котрий прийшов із сумської команди «УНІХІМ». У той час ми добре зігралися, відчуваємо один одного без слів, сповідуючи швидкий баскетбол. Після зникнення команди в місті Шостка ми разом з тренером перейшли у новостворену кіровоградську команду «Педуніверситет».

Які Ваші враження від міста Кіровоград?

Місто чудове, з ним є багато пов’язаних історичних подій. Ми, баскетболісти «Педуніверситету», коли маємо вільний час, з задоволенням відвідуємо різні історичні пам’ятки, та й просто погуляти по Кіровограду приносить радість. У Вашому місті проживають чудові, доброзичливі мешканці.

А як Вам кіровоградські вболівальники баскетболу?

Вболівальники у Кіровограді надзвичайні. В перших матчах у спортивному залі КДПУ ім. В. Винниченка на наших домашніх матчах шанувальників баскетболу збиралось не багато. Але на далі, з матчу у матч їх кількість постійно зростає. А ту атмосферу, яку вони створюють під час матчу, заставляє нас з подвійною енергією битися за перемогу. Коли перемагаємо, вболівальники радіють разом з нами, коли програємо – у їх очах ми бачимо переживання, біль за поразку, але в цей час вони підтримують команду. Для такої глядацької аудиторії дуже приємно грати.

Як оцінюєте гру Вашої команди у першому колі дивізіону «Б» УБЛ?

На старті чемпіонату ми здобували перемоги, показуючи результативний баскетбол, потім були поразки, деякі з них дуже не приємні. Далі знову перемоги. Найскладнішими переможними матчами були виїзні матчі проти сімферопольської команди «Орлан», коли доля матчів вирішувалася на останніх секундах. Домашня поразка від «Полтавабаскету» взагалі була незрозумілою. У Києві зазнали дві поразки від команди «Скорпіони». Там було дуже складно: суперник грав дуже грубо (на жаль така ситуація повторилася і в виїзних матчах з запорізьким «КПУ»), у деякий момент матчу три основні гравці, серед них і я, нашої команди знаходилися на лаві запасних, зазнавши пошкоджень. Ми не високого зросту і тому стараємось грати «внизу». Під такий стиль гри пристосовуємо і високих Романа Сокіла та Сергія Степанова. На жаль, Сергій нині травмований, що є великою втратою для нашої команди. Адже, «влившись» в колектив, він набув гарної фізичної форми і тут травма…

А як Вам рівень гри баскетбольних команд-суперниць у дивізіоні «Б» УБЛ?

Рівень гри команд-суперниць високий і заслуговує уваги. До кожного суперника потрібно готуватися по-різному: наприклад, з одним суперником треба грати у зональний захист, з іншим – «по гравцю». З багатьма баскетболістами, що грають у дивізіоні «Б» (з деякими гравцями БК «Краматорськ», «Волинь-баскет», «ДУЕП» та іншими), ми, вихованці конотопської ДЮСШ, добре знайомі, адже грали проти них раніше. З задоволенням спілкуємось між собою після матчів. Так, на баскетбольному майданчику ми суперники, б’ємось за кожний м’яч, а після гри – друзі. Обговорюємо різні ігрові моменти наших протистоянь, наприклад, так як після матчів з «Волинь-баскет».

Дякую за це чудове спілкування. Бажаю подальших перемог команді.

Розмову вів Віктор Слюсаренко.