От і завершилися Зимові Олімпійські Ігри-2010 в канадському Ванкувері. Участь в даних змаганнях взяли і наші спортсмени, але на відмінну від ще менш представлених делегацій, наприклад, Естонії, не зуміли своїх прихильників порадувати бодай однією олімпійською медаллю. По прибуттю з Олімпійських Ігор нашої делегації ще будуть зроблені підсумки виступів, шукатимуться причини невдачі, винні, але ще до початку Олімпіади-2010 можна було з впевненістю говорити про не достатність фінансування підготовки українських олімпійців. Це стосується не лише зимових видів спорту, а й літніх, в котрих не так яскравий провал завдяки можливості при мінімальних затратах влітку самовідданістю та вмінню спортсменів щось досягати.

Також не справдилися наші сподівання на біатлон. Не заявляли на гонки Лілію Вайгіну-Єфремову, що ще додає повороту подій в зв’язку з її реакцією в подальшому, чи не залишить вона нашу команду. Може і даремно її не випускали – в спринті вона при влучній стрільбі мала чудовий шанс порадувати вболівальників українського біатлону. Травмувалася лижниця Валентина Шевченко. Досвідчені санночниці не продемонстрували своїх кращих результатів, те ж саме можна говорити і про нашу пару в фігурному катанні Станіслав Морозов – Тетяна Волосожар (на фото).

Отже на канадській Олімпіаді-2010 українці були в ролі «статистів», лише нашому керівництву НОК це не засмучувало – воно на повну проводило свої культурні заходи в у відкритому в Ванкувері Українському Домі, презентуючи нашу культуру. От таке наше спортивне олімпійське українське сьогодення.

Віктор Слюсаренко.