В усіх поєдинках весняної першості рамку воріт харківського «Металіста» захищав воротар,  вихованець кіровоградського футболу, Ігор Бажан, який замінив травмованого Олександра Горяїнова. За спиною цього кіпера – кар’єра в кіровоградській «Зірці», київському «Арсеналі», луганській «Зорі», криворізькому «Кривбасі». І ось тепер Ігор Бажан охороняє ворота одного із найсильніших клубів України. Як довго Ігор Бажан виступатиме в команді Мирона Маркевича? Про свої непрості взаємини з головним тренером національної збірної України досвідчений голкіпер розповів в інтерв’ю «Експресу».

- Ігоре, в останньому турі «Металіст» показав змістовний футбол у поєдинку з «Таврією», але омріяні три очки так і не здобув. Чи дісталося на горіхи голеадорам вашого клубу за те, що примудрилися розтринькати так багато гольових моментів?

- Ні, після гри Мирон Маркевич ні слова не сказав про погану гру форвардів. В усіх бідах «Металіста» він звинуватив мене. Так-так, саме на мене повісили всіх собак за невдачі. Прикро, втрачає очки вся команда, а винним роблять лише воротаря.

- Мирон Маркевич всі претензії до вас висловив у розмові те-а-тет?

- - Та де ж там?! Розбір польотів відбувся у роздягальні одразу після матчу з «Таврією». Мені не пробачили те, що я не завадив Лакі Ідахору замкнути фланговий простріл. Мирон Богданович образив мене у присутності всієї команди.

- І як ви відреагували на цю критику?

- - Ніяк. Я не збираюся дискутувати з головним тренером. Нехай уболівальники роблять висновки, хто справді найбільше винен у тому, що ми зіграли з «Таврією» внічию. Я зробив свої висновки.

- І які вони?

- - Думаю, що наприкінці сезону я полишу «Металіст». Мій контракт завершується першого липня. От саме цього дня я зміню команду. Принаймні я не бачу, що «Металіст» зацікавлений у моїх послугах.

- Ігоре, може варто пережити ці неприємні миттєвості і дочекатися, коли вам нададуть шанс стати гравцем „основи”. Все-таки Олександр Горяїнов – воротар в літах…

- - Ні, я чудово розумію: якби Горяїнов був здоровим, то я нині сидів би на лаві запасних. Нині мені нагадують, що дали шанс, а я з нього не скористався. Якби мені довіряли на всі сто, то я б цілком розкрився.

Три чи чотири гри – це не показник. От якби я зіграв 10 чи 15 матчів, то можна було б робити висновки. Я зіграв чотири поєдинки, три з яких – це матчі туру: з «Карпатами», «Таврією» та «Динамо». Ігри були непрості, та мене зробили винним у всіх бідах. Нічого, я все це переживу і дочекаюся кращих часів. Все-таки маю великий досвід, адже десять літ грав в елітному ешелоні. Зараз я вдячний, що у важкі хвилини мене підтримує сім’я дружина Олена, а також мої дітки Марічка та Дмитрик. Так само на Пасху до нас до Харкова завітали гості з мого рідного Кіровограда: теща та тесть, а також інші родичі.

- Кіровоград виховав багатьох відомих футболістів…

- - Так, гравці «Дніпра» Андрій Русол та Сергій Назаренко родом з мого міста. Так само моїм земляком є голкіпер «Шахтаря» Андрій П’ятов. Приємно. Ми завжди між собою спілкуємося.