ГоловнаРеєстраціяВхідП'ятниця, 29.03.2024, 07:57
СПОРТИВНА КІРОВОГРАДЩИНА
Вітаю Вас Гість | RSS
РЕКЛАМА
РЕКЛАМА
ФОРМА ВХОДУ
СТАТИСТИКА
САЙТ ІСНУЄ


Головна » 2010 » Червень » 11 » Український австралієць
06:51
Український австралієць

22-річний форвард Микита Рукавиця дослужився в Австралiї до Олімпіади і Чемпіонату світу.

Австралійський футбол як явище – дуже цікавий. Достатньо сказати, що у сучасній А-Лізі, започаткованій лише кілька років тому, один тільки клуб – Перт Глорі – заснований не у новому тисячолітті (його історія бере початок із древнього 1996 року). Але разом із тим, перші футбольні асоціації на континенті з’явилися ще 1881 року, національна збірна свій прем’єрний матч провела 1922 року і встигла взяти участь у двох фінальних частинах чемпіонатів світу.

Футбольну славу багатонаціональній країні приносили представники багатьох народів. Найпомітніший слід у цій історії залишили хорвати, і ми можемо навіть говорити про окремий феномен, адже такі люди, як Відука, Калач, Попович, Чулина – мрія для збірної не лише рівня Австралії. І от тепер із країною кенгуру маємо свої паралелі й ми, українці: найяскравішою молодою австралійською зіркою називають молодого уродженця Миколаєва…


З ніг на голову


У плані футболу Австралія надзвичайно відрізняється як від Європи, так і від MLS, J-Ліги або чемпіонатів арабських країн, де вже звично завершують свої кар’єри пристарілі зірки. Тут працюють інші гроші, тому й зірками місцевого чемпіонату лишаються списані з Європи австралійські ветерани. Ось і нині провідними гравцями А-Ліги стали відомі, але вікові Марк Боснич, Тоні Попович, Пол Агостіно, Арчі Томпсон, Джон Алоїзі. Кожен з них пробував сили у сильних європейських чемпіонатах, хлопці досягали рівня таких клубів, як МЮ, Рейнджерс, ПСВ. Поряд з ними в тутешньому чемпіонаті зростала талановита молодь, серед якої – і наш герой, той самий Микита Рукавиця.


Що таке австралійська ліга? Що таке Австралія? Для розуміння цього, наведу один лише штрих: найпринциповішим суперником Перт Глорі, його головним ворогом, гідним дербі, є Аделаїда Юнайтед. На хвилиночку: відстань між цими містами – більше 2100 кілометрів!


Родина Микити перебралася до Австралії, коли майбутньому футболісту виповнилося чотирнадцять. Він залишав рідну футбольну школу Торпедо (Миколаїв), з якою встиг дебютувати в українській ДЮФЛ. Свій останній матч у складі Торпедо-2 (Миколаїв) він провів 13 травня 2001 року, за 34 хвилини встигнувши забити м’яч ДЮСШ Орджонікідзе. Загалом, упродовж неповних двох сезонів Рукавиця зіграв у дитячо-юнацькій лізі 16 матчів, у яких відзначився 6 голами. Люблячи футбол з дитинства, хлопець і на новому місці продовжив ним серйозно займатися. Він виступав у Західноавстралійській юнацькій лізі за Інглвуд Юнайтед та Перт СК, а після закінчення школи Маунт Лоулі вступив до Австралійського Спортивного Інституту на футбольне відділення.


Однак футболу не навчишся в інститутах, тому 19-річний Рукавиця почав стукати в двері дорослого футболу. У ході сезону 2006/07 Микита прибув на короткострокові оглядини у головний клуб рідного міста, за який вболівав з першого дня проживання в країні, і, провівши три матчі в А-Лізі, переконав своєю грою наставників Перт Глорі у необхідності підписання довгострокового контракту. У березні 2007 року він підписав із клубом угоду до кінця сезону 2008/09.


Передсезонні спаринги чемпіонату 2007/08 Рукавиця провів прекрасно, але в офіційному чемпіонаті йому не вдавалося про себе заявити. Лише після відставки попереднього наставника Рона Сміта настали нові часи. Уже в дебютній грі нового тренера Девiда Мітчелла Микита зробив дубль у матчі проти Ньюкасл Джетс, а вже невдовзі повторив це досягнення в принциповому протистоянні з Мельбурн Вікторі. У останніх восьми матчах сезону Рукавиця забив шість м’ячів!


Такий ривок не лишився непоміченим: хлопець отримав Olyroos' cap – кашкет гравця молодіжної збірної Австралії, а також інтерес з боку європейського клубу – послугами Рукавиці зацікавилися скаути німецького Ганновера, які запросили хлопця на тижневі оглядини.


На міжнародній орбіті


Рукавиця забив гол у тренувальному спарингу проти Аделаїди Юнайтед, і таким чином ефектно заявив про себе у складі Olyroos' – олімпійської збірної Австралії. Це був початок великого шляху. 16 травня 2008 року на Інтерконтинентальному Кубку в Малайзії Микита забив свій дебютний м’яч на міжнародному рівні у матчі молодіжних збірних Австралії та Хорватії, який європейці програли з рахунком 0:3. Такі перші кроки у складі збірної U-23 – мрія кожного молодого форварда. Тим паче, якщо твоїй команді випало грати на Олімпійських іграх.


Щоправда, групу А, в якій грали австралійцi, не назвеш інакше, як групою смерті. Збірна Сербії під керівництвом Мирослава Джукича, Кот д’Івуар із Соломоном Калу та іншими молодими талантами, неперевершена збірна Аргентини із Ліонелем Мессі, яка й виграла пекінське золото. У доробку Австралії – єдина нічия із сербами, а також поразки з мінімальним рахунком від аргентинців та івуарійців. Щоправда, навряд чи 0:1 від таких непоганих команд в принципі може бути сприйняте як розчарування, тим паче, що свої м’ячі в другому таймі австралійцям забили не останні люди – Лавессі з Наполі та Калу з Челсі. Для не переобтяжених зірками представників країни кенгуру сама участь в такому представницькому турнірі стала неабияким досягненням.


До слова, з Україною Рукавиця навряд чи міг би розраховувати на візит у Тянджин чи Шанхай: як відомо, наша збірна ще жодного разу не пробивалася на Олімпійські ігри. А от у зелено-жовтій формі Микита провів усі три матчі групового турніру. І хоча не відзначився ні голами (єдиний м’яч Olyroos' забив Задкович), ні попередженнями чи вилученнями, але зміг відчути смак справжнього міжнародного футболу. "Він став сюрпризом на Олімпійських іграх для всіх, але не для нас, бо ми знали його ігрові якості", – от таку характеристику виступів нашого земляка у Пекіні дають самі австралійці.


"21-річний уродженець України є одним із найяскравіших юних талантів Австралії і нещодавно відіграв стрижневу роль у цьогорічній Олімпійській кампанії Olyroos'", – зазначає тамтешня преса. Австралійці уже потирають руки в передчутті зеніту нової зірки. Говорять про інтерес до хлопця з боку серйозних клубів англійської Прем’єр-ліги, захоплюються вражаючими голами після швидкісних індивідуальних проходів, які вже стали фірмовими для Рукавиці, а серед сильних сторін його гри відзначають культуру пасу, сильну ліву ногу та холоднокровність у прийнятті рішень в складних ситуаціях.

"Знаючи його талант, я не сумніваюся, що одного дня великий заокеанський клуб прийде і зробить йому таку пропозицію, від якої ми не зможемо відмовитися", – констатував тренер Перт Глорі Дейв Мітчелл. Справді, коли такі слова говорить твій наставник, це не може не надихати. За своїм талантом, він справедливо чекав на виклик від Socceroos' – національної збірної Австралії, а в перспективі сподівався й справді засвітитися в Європі вже у якості гравця сильного клубу із сильного чемпіонату.


Випробування Бенілюксом заради ПАР


Після Олімпіади ставало все зрозуміліше, що молодий форвард переріс А-лігу й подальше топтання на місці може призвести до регресу. Шлях простягався лише до Європи. Тим паче, що слідом за пропозицією Ганновера був інтерес і з боку самого амстердамського Аяксу. У січні 2009 року Микита знову вирушив на тижневі оглядини в Бенілюкс. Цього разу – в голландський Твенте. Оглядини наскільки вразили європейців, що його тут же викупили за суму в 1,2 млн. австралійських доларів.


На жаль, півроку в команді англійця Маккларена не додали миколаївцю наснаги. Він програвав конкуренцію і старшим, досвідченішим, і молодшим (досить згадати словака Стока, запрошеного із самого Челсі). У Енсхеде Рукавиця провів не більше півдесятка матчів, і настав час визначатися з подальшою кар’єрою. Тим паче, Микита всерйоз розраховував на поїздку в ПАР, для чого потрібно було мати чималу ігрову практику (у національній команді він дебютував у серпні 2009-го, в матчі проти ірландців).


На виручку прийшов клуб, який, неначе фатум, маячить над усіма українськими легіонерами Бенілюксу. Свого часу в Руселарі, а мова саме про цього слабкого середнячка Жупилер-ліги, відбували оренду ювентіні Коваленко та Серебренников із Брюгге, прицінялися руселарці й до Саші Яковенка. У випадку з Рукавицею оренда однозначно пішла на користь. За півроку, поки його Твенте вигравав історичний чемпіонат Голландії, Микита регулярно забивав за Руселар (у тому числі – Андерлехту й Генку), засяявши в Бельгії.


Але літо-2010-го – не час для клубних роздумів. На порі – чемпіонат світу, на який Рукавиця їде. Пізніше все може змінитися – ним можуть зацікавитися інші клуби, може, навіть Твенте з лігочемпіонівською перспективою. А поки всі думки лише навколо ПАР. У остаточний список із 23-х гравців Микита потрапив одним із останніх. Але тренер Пім Вербек, зробивши один жест кнутом, приправив його пряником: окрім Рукавиці, у заявці австралійців лише три форварди, та й то – дехто з них за грою радше атакуючий хав (як той же К’юелл). А тому все в руках Микити, і він таки може розраховувати на можливість проявити себе на полях ПАР. Для нас, українців, за відсутності команди України Микита Рукавиця стає чи не єдиним представником нашого футболу на фінальному турнірі чемпіонату світу. Мимоволі згадується, як у 1998 році вся Австралія підтримувала італійця Кристіана Вієрі, котрий провів дитинство у країні кенгуру… І справді вражаюче – хлопець із миколаївської ДЮСШ Торпедо після Олімпіади може дебютувати на чемпіонаті світу!


Що це означатиме для Рукавиці? Передовсім, це шанс. Адже австралійці в європейському футболі мають прокладати собі шлях із самих низів. Є й історичні паралелі. Коли почав виходити на свій зірковий рівень австралійський хорват Марк Відука, його тут же придбала загребська Кроація, відкривши йому шлях у Лігу чемпіонів. Чи чекати Микиті Рукавиці на запрошення з боку наших грандів? Хтозна. От тільки хочеться, щоб не загубився цей український талант. Врешті-решт, талановитих хорватських футболістів по всьому світі багато. А чи можемо похвалитися такою кількістю талантів ми?


wc2010.football.ua , http://www.fchworld-2010.info/

Категорія: Футбол. Україна. Інше | Переглядів: 792 | Додав: Admin | Теги: ЮАР, ЧМ-2010, Украина, Рукавиця, Австралия
Читайте також:
Статистичні показники гравців, що залишили «Зірку»
Андрій Пятов: Ми поки ще Білорусію не вивчали
«АФ-П’ятихатська» у фіналі чемпіонату зіграє 17 жовтня
"Зірку" залишили троє гравців
БК «Золотий Вік» проведе два спаринги
Команда КДЮСШ №2 - срібний призер всеукраїнського турніру
Олександрівка приймала сільських спортсменів області
Кіровоградці взяли участь у фестивалі “Здорова молодь - здорова нація”
Кіровоградський «Діамант» не вийшов до фіналу
Фото: "Зірка" - "Олександрія" 0:0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
МЕНЮ
КАЛЕНДАР
«  Червень 2010  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
ПОШУК
АРХІВ


Copyright MyCorp © 2024 Використання матерiалiв дозволяється лише за умови посилання (для iнтернет-видань - гiперпосилання) на сайт sport-kr.at.ua Сайт управляється системою uCoz