Володимир Шаран, головний тренер ПФК «Олександрія»:

— Всі прекрасно бачили, що ми приїхали сюди за перемогою. Тому що, коли зрівняли рахунок у другому таймі переграли «Закарпаття». Але, на жаль – це футбол. Гадаю, закономірним результатом мала би бути нічия. Претензій до хлопців не маю, бо в другому таймі показали футбол, який ми хочемо бачити від команди.

— Ви особливо хотіли перемогти «Закарпаття»?

— В кожній грі хочеться перемагати, незважаючи чи це «Закарпаття» або ж «Нафтовик» або інший суперник першої ліги, чи суперник у кубкових звитягах.

— Яке завдання стоїть перед командою?

— Після кожної гри у мене про це запитують. В нас завдання одне – виходити на кожен матч і здобувати перемогу. А завдання вирішує президент, тож адресуйте йому такі запитання.

— Чи здивувало Вас «Закарпаття»?

— Ні. «Закарпаття» нічим не здивувало, як і багато інших команд нашої ліги. Мені більше подобається чернівецька «Буковина», а «Закарпаття» - добротна команда.

— Сьогодні «Олександрія» показала характер, чи вимагатимете ви цього від своїх підопічних у кожному матчі?

— Поки я в команді – характер у команди буде завжди, тому що в мене такий самий характер. Нам важко грати з аутсайдерами, бо з командами, які перебувають у верху турнірної таблиці хлопців налаштовувати додатково не потрібно, а от з командами, які внизу – складно. Але команда завершила перше коло лідером, значить, працюємо у правильному напрямку.

— Чи вдасться тримати таку планку і в другому колі?

— Якщо будете слідкувати за нашою командою, то обіцяю, що лише прибавлятимемо обертів з кожною подальшою грою. Попереду багато часу, ще дві гри потрібно зіграти у цьому році, а в міжсезоння у нас буде вдосталь часу аби підготуватися до другого кола. Тим паче, у нас є належна інфраструктура, хороша база, хороший президент і дуже прекрасні уболівальники. На кожній домашній грі – стадіон переповнений.

— Не так давно ви працювали в «Закарпатті», нині в «Олександрії». Можете порівняти умови роботи в колишньому і теперішньому клубах?

— Про це Ігор Гамула розповість краще, після першого туру, коли був в нас. А так – це небо і земля.

— А де небо?

— Ви самі знаєте де небо…

— Дякую, до побачення.