Одним з найуспішніших тренерів в першій лізі, безумовно, є Анатолій Волобуєв. Цей наставник здатний не тільки створити в непростих умовах боєздатний колектив, а й домагатися при цьому стабільно високого результату. Не став винятком і цей сезон, у якому його «Сталь» своєю грою підтвердила реноме фаворита.
- Першу частину змагань ваша команда завершила на п'ятій сходинці турнірної таблиці. При цьому відрив від лідера складає всього шість очок. Можете сказати, що залишилися задоволеними такими проміжними підсумками?
- У принципі, як таких завдань перед командою не ставилося. Перш за все, необхідно награти склад, у нас одна з наймолодших команд у першій лізі. По ходу першості ми були на першому місці, але потім був період, коли три-чотири тури ми зіграли невдало і скотилися вниз. Незважаючи на те, що високих завдань нам не ставили, за довгі роки склався такий менталітет, що «Сталь» завжди повинна боротися за перше місце. У нас одна з самих елітних команд у першій лізі. Тут вже йдеться про честь клубу і це зобов'язує до досягнення нових висот. Що стосується результатів першої частини сезону, то вважаю його нормальним, особливо з огляду на брак фінансування.
- Зараз у першості перші вісім команд ідуть дуже щільно. Всіх їх можна називати претендентами на вихід в Прем'єр-лігу. Особисто для вас це стало сюрпризом?
- Можна і так сказати. Особливо здивували новачки першої ліги, які виявилися досить зухвалими. Що стосується решти, то подібних успіхів від них цілком можна було очікувати.
Безумовно, все це додає гостроти змагань. Вся боротьба ще попереду і особисто я навіть би не став сьогодні називати найбільш явного фаворита.
- Така непередбачуваність і рівна боротьба у верхівці турнірної таблиці сприяє підвищенню рівня змагань?
- Звичайно. Це йде тільки на користь.
- Усім окрім тренерів ... Головного болю адже додалося?
- Нічого страшного. Коли дві команди відриваються від переслідувачів і інтрига зберігається тільки в битві аутсайдерів, всім стає нецікаво. У цьому сезоні вже було багато непередбачуваних результатів. Так, я вважаю, керівництво Професіональної футбольної ліги чудово справляється із завданням підвищення рівня змагань.
- Ви сказали про те, що ваша команда одна з наймолодших в першій лізі. Як реагуєте, коли найталановитіших гравців хочуть придбати інші клуби?
- Для того ми і працюємо. Приємно, якщо наші молоді хлопці відповідають рівню Прем'єр-ліги. Ми тільки будемо раді, якщо вони проявлять себе у вищому дивізіоні. Ми завжди стежимо за успіхами наших гравців в інших командах. Тільки треба, щоб ці питання завжди вирішувалися на солідному рівні. А то бувають випадки, коли футболіста переманюють таємно від його клубу.
- Часто підтримуєте зв'язок зі своїми вихованцями?
- Звичайно. Я ж давно працюю в першій лізі і у нас є багато вихідців з команди. Ми з ними досить часто телефонуємо один одному.
- Можете поділитися планами «Сталі» на зиму?
- Після матчу з «Фенікс-Іллічівцем» хлопці отримали відпустку. Потім команда збереться вже 8-10 січня і розпочне підготовку до другої частини першості. Де відбудуться збори, ми поки що вирішуємо. Минулого разу це була Туреччина і Крим. Ймовірно, цього разу нічого змінювати не будемо. Якщо ми утримаємо всіх хлопців в команді - то добре. Якщо ні, то будемо виховувати нові таланти. У минулому сезонe від нас пішло багато виконавців. Муховиков пішов до «Таврії», Сапай пішов у «Оболонь», Акименко і Назарук пішли у «Геліос» ... Ці люди нам свого часу дуже допомогли і створили в команді здорову конкуренцію.
- Чи багато юних талантів зараз знаходиться в полі вашого зору?
- Так. Є багато цікавих хлопців, ми постійно стежимо за їх успіхами. Що потрібно молодим? Перш за все - довіру. Потрібно ставити футболіста до складу і тоді він буде рости. Це вже перевірено роками. А без ігрової практики молодий гравець, звичайно, зростати не буде.
- У клубі ви займаєтеся виключно тренерською діяльністю?
- В основному я займаюся тільки командою. У нас чітко вибудувана структура в клубі. Кожен відповідає за свою ділянку роботи. Особисто я намагаюся відповідати тільки за результат.
При цьому я є засновником і в мене є 20% акцій.
- Футболістам часто задають питання, чим вони займаються у вільний час. У тренерів з цим справи, як правило, йдуть гірше. Все ж таки доводиться набагато більше часу приділяти роботі. Як часто у вас бувають вихідні?
- Рідко. Кожну хвилину свого вільного часу я присвячую родині. Зростає онук, який також потребує уваги. Зараз планую з рідними поїхати кудись на тиждень чи два відпочити, швидше за все, в теплі краї.
- Дивіться матчі європейських чемпіонатів?
- Звичайно. Чому б і ні? Мені подобаються чемпіонати Іспанії та Англії. Лігу чемпіонів теж намагаюся не пропускати.
- Онука долучає до футболу?
- Мені б хотілося, щоб він сам підійшов і сказав: «Дідусю, я хочу займатися футболом». Примушувати його я не буду. Хоча взагалі він любить повозитися з м'ячем, швидкий такий, левоногій. Подивимося, як буде далі.
- Значить, задатки є. А подарунки на День народження або Новий рік йому даруєте футбольні?
- У тому числі. У нього вже є і бутси, і м'ячі, і екіпірування, в тому числі «Челсі», «Арсеналу» і «Барселони». Це ті клуби, які мені подобаються своєю грою.
- На теоретичних заняттях ви показуєте футболістам епізоди з матчів цих команд?
- Хлопці й самі їх дивляться. Але щоб грати за такими схемами, необхідно підбирати відповідних виконавців. Але, все одно, треба намагатися покращувати свою техніку і вчитися у майстрів високого класу.
- Існує така думка, що багато тренерів швидше віддадуть перевагу сидіти без роботи, ніж візьмуть команду з першої ліги. Ви ж особистим прикладом демонструєте, що можна добиватися успіхів і в цьому дивізіоні.
- Вважаю, що тренер, перш за все, повинен працювати. Є багато безробітних тренерів. Особисто я б хотів, щоб деякі фахівці пішли працювати в першу лігу і продемонстрували тут свою майстерність. Очолити команду з усіма умовами та грошима погодяться багато. А ось піти попрацювати на безгрошів'я, попрацювати при поганих умовах ... Думаю, не кожен візьме таку пропозицію. Тому вважаю, що тренер повинен скрізь працювати, якщо він тренер. Дивлюся, в нас останнім часом стало модно, щоб тренери в телепередачах, в перервах або після матчів розбирали гру. Але ж розмовляти - це не мішки перевертати. Замість цього краще піти потренувати якусь команду. Чому ні? Ви ж любите футбол. Тим більше, такі спартанські умови загартовують.
Журнал ПрофіФУТБОЛ
|
