Після завершення Меморіалу Макарова, півзахисник городян «Львівський «Т-34» Володимир Танчик дав ексклюзивне інтерв’ю спеціально для офіційного сайту клубу
- Володя, вітаю Тебе найперше з тим, що Ти став найкращим бомбардиром у складі Синьо-Золотих Левів, а також із здобуттям срібних нагород на нещодавному футбольному турнірі.
- Дуже дякую.
- Ти, у проведених восьми матчах, забив аж шість голів (!), розкажи, будь-ласка, який гол запам’ятався найбільше.
- Найкращим своїм голом вважаю другий м’яч, який я забив білоцерківському «Арсеналу» в півфіналі Меморіалу. Після подачі з флангу, я вибіг до дальньої стійки, прийняв м’яча, обробив його, прибрав захисників і влучно прострілив, цей гол мені найбільше сподобався.
- Гра проти якого суперника Тобі видалась найважчою, а проти якої команди було дуже легко грати?
- Легких матчів не буває, завжди потрібно грати уважно й відповідально. Якщо ж брати з психологічної точки зору, то було два поєдинки, коли було важко психологічно, в одному з них перед грою, а в іншому – після фінального свистка. Перший матч я маю на увазі гру проти «Арсеналу» з Білої Церкви, а інша зустріч це – фінальна гра. Перед грою з білоцерківчанами дуже хотілось дати їм справжній бій на футбольному полі.
- Що можеш сказати про Футбольний клуб «Путрівка»?
- У цьому колективі є дуже багато хороших виконавців, які свого часу пограли в різних лігах на професійному рівні. Футболісти «Путрівки» - це гравці з достойними кар’єрами й багатим досвідом. Вони всю гру провели від оборони й зуміли таки відстояти прийнятний для них результат. Ця команда з підбором виконавців, вважаю, спокійно могла би виступати в Першій лізі, думаю за такої гри вони були б десь у середині турнірної таблиці.
- А що скажеш про білоцерківських канонірів?
- Зараз про «Арсенал» важко щось говорити, проходить міжсезоння, щойно завершились свята, тому об’єктивно оцінити на скільки зараз потужним є цей колектив не можу.
- У чемпіонаті України, на виїзді, «Львів» поступився 0-1 «Арсеналу», а тут така впевнена перемога, чому тоді не вдалось виграти?
- У Білій Церкві була календарна гра, нам будь-що потрібна була перемога, психологічно це тиснуло на нас, тиснув результат. А на Меморіалі Макарова матчі носили трішки інший характер, тому ми діяли розкуто й агресивно. Як бачимо, це принесло результат.
- Як проводив вільний на першому етапі навчально-тренувальних зборів?
- Ми з хлопцями влаштували між собою чемпіонат по футболу на комп’ютерній приставці, кожного дня грали з величезним азартом. Найбільше перемог здобували Яворський, Чепурненко й Мостовий (сміється).
- В якому режимі проходили щоденні тренування на зборах в Щасливому?
- Меморіал Макарова було календарно побудовано так, що Ми два дні грали, а на третій мали відпочинок, який також проводили доволі таки активно. Ходили в тренажерний зал, гралися в квадрат,- загалом втягувальною роботою займалися.
- Як зустрічав зимові свята?
- Скромно, в Черкасах, у родинному колі.
- Як взагалі себе почуваєш після першого етапу навчальних зборів, як настрій?
- Почуваю себе відмінно! Навіть не сподівався що все піде так гладко. Колектив у нас вибудувався чудовий, усі є молодими й перспективними футболістами, чудово знаходимо спільну мову як на футбольному полі так і поза ним. Усім нам дуже хочеться розвиватись, сильно грати, доказати, що ми є достойні й вийти в Прем’єр лігу!
Юрій Капраль, Інформаційна служба "Львова"
|
