До того часу, коли нападник В’ячеслав Шевченко переїхав на Кіровоградщину в «Олександрію», він виступав за алчевську «Сталь». Там Тарасовичу вдалося відзначитись одинадцятьма голами, які разом з трьома м’ячами вже на новому місці роботи принесли форварду третє місце у гонитві бомбардирів першої ліги. Син тезки Великого Кобзаря люб’язно погодився поспілкуватися з кореспондентом «УФ».
 

— Ви стали третім бомбардиром першої ліги України. Чотирнадцять м’ячів було забито, з яких аж одинадцять за попередній клуб — алчевську «Сталь». То чому вирішили змінити прописку?

— По-перше, «Олександрія» ставила більш серйозні завдання. А в моєму колишньому клубі на той час були великі фінансові проблеми. З цього випливає і другий фактор мого переходу. Олександрійці вирішили надати таку собі матеріальну допомогу алчевцям. Трансфер був не так залежний від мене особисто, як від бажання обох колективів.
 

— На Вашу думку, три забиті м’ячі за чемпіона першої ліги — це адаптація чи щось інше?

— І адаптація в тому числі. Хоча, коли команда йде на першому місці, на неї збільшується тиск. Це відображається, безумовно, і на загальних колективних діях. Не завжди у нас виходив красивий футбол. Робилася здебільшого ставка на результат.
 

— В’ячеславе, а чи ставили собі за ціль стати найкращим голеадором ліги?

— Завжди хочеться бути найкращим… Проте перед початком чемпіонату про це особливо не задумувався. Врешті, фінішував третім. Але не впадаю у відчай. Дасть Бог, у майбутньому ще вийде підкорити таку вершину. Хотілося б, звісно, зробити це у прем’єр-лізі.
 

— Своєю результативністю ви нагадуєте Євгена Селезньова з «Дніпра». Так, як і він, відзначались голами без допомоги пенальті. То ви взагалі не полюбляєте одинадцятиметрові?

— Чому ж, в інших командах пробивав їх. Просто в «Олександрії» є свої пенальтисти. Вони завоювали таке право. Не буду ж я конфлікти через це влаштовувати! Тим паче, тренер сам призначає гравців на цю роль.
 

— Скажіть, уже була розмова з тренером щодо ваших перспектив у команді елітного дивізіону?

— Взагалі-то в мене на руках дворічний контракт. Підписали його нещодавно. А стосовно якихось подальших нюансів ми з тренером не розмовляли.
 

— І чи має футболіст з таким легендарним прізвищем попит на трансферному ринку?

— …(сміється) Прізвище не грає ніякої ролі у цьому питанні.