Спортивний директор городян висловив упевненість в тому, що молодь синьо-золотих додаватиме в грі від матчу до матчу
Після гри домінують емоції, але після поєдинку повинна бути твереза й холодна голова. Звісно, що є багато питань до хлопців і ми над тим працюємо. Після матчів є розбір гри й ми вчимося, бо у нас в команді такі гравці, яким потрібно навчатись. Можливо хтось чогось не освоїв у дитячо-юнацькій школі…але нічого, підказуватимемо, аби вони стали хорошими футболістами й згодом сказали нам дякую. Щодо самої гри, то присутній, можливо, певний страх, я з хлопцями про це розмовляю. Зрозуміло, що вони тільки декілька турів у професійному футболі. Я застосовую різні методи, кажу їм – вийдіть та грайте у футбол. Поки що, з першої хвилини взяти під контроль гру не виходить, це брак досвіду. Пропускаємо гол з нічого, як не з кутового, то з рикошету або з пенальті й тільки після цього у них проявляється характер. Добре, що є перерва в якій пересуваю фішки на дошці, показую все. Перший тайм ми поступались не фізично, а психологічно. Але, хочу сказати, що бренд «Львова» був є і буде на хорошому рівні. Наголошую ще раз, все побачимо в другій частині Чемпіонату. Ще є час, команда формується й не виключено, що в грі проти «Динамо-2» ще хтось появиться. Якщо зібрати молодих хлопців і вигравати від усіх команд у Першій лізі, то зрозуміло всі б думали, що або я дуже сильний тренер, або з Верху якісь посилання йдуть. Потрібні досвідчені виконавці у кожну з ліній. Ви мабуть зауважили Романа Степанова, якого я запросив, хоча йому 25 років і в порівнянні з нашими футболістами він є старшим, але людина пограла в Прем’єр лізі за «Волинь». Видно, що він десь ще трішечки не готовий, але погодьтесь, що людина може притримати м’яч, дорожить ним, вступає у боротьбу, для нападника це дуже добре. Будемо працювати. В день гри у нашого Президента День Народження, можливо хлопці трішки перегоріли. Я йому телефонував і він сказав, що найкращий для нього подарунок, це – «Львів», який перемагає, або показує хорошу гру. Вважаю, що сьогоднішньою грою ми йому свято не зіпсували. Так, ми прагнули перемоги і в другому таймі, показавши самовіддачу, грали у футбол.
При атаках городян відчувалось, що футболісти дещо бояться брати на себе гру, в чому причина?
Причина не в боязні, бо хто боїться грати в футбол, футболістом не є. Я розумію їх, що фізично ще потрібно додати. Багато сил у них йде на непотрібну роботу. Це і є досвід, а коли наступає найвідповідальніший момент і потрібно додати, тоді й бракує. Це добре, що в перерві вони вже розмовляли між собою, з цього я тішуся. Відчувається, що це вже команда, я навіть відчув ностальгію за нашими попередніми командами, коли гравці просили не заходити в роздягальню, а самі казали, що розберуться, а потім виходили й виносили всіх. Це означає, що бажання в хлопців є, треба просто їх підтримувати.
Щодо суддівства, воно на вашу думку було упередженим чи некваліфікованим?
Я не маю права щось коментувати. На мою думку, всі вони – перспектива судити Прем’єр лігу. Те що судять молоді хлопці – це дуже добре, але потрібно й трішки в цьому розумітися. Я не думаю, що суддівство було упередженим, це просто помилки. Арбітри набираються досвіду, але ж Перша ліга - це рівень. Я не буду розбиратись, є Федерація Футболу, є Комітет Арбітрів, які вирішують ці питання. В Першій лізі потрібно судити, а не навчатись це робити.
Інформаційна служба «Львова»
|
