Повернення МФК «Миколаїв» після трирічної перерви в першу лігу тріумфальним не вийшло. У дев'яти стартових турах команда програла вісім матчів і влаштувалася в самому низу турнірної таблиці. І все ж миколаївським футболістам вдалося покинути зону вильоту. Відрив у вісім очок від передостанньої «Ниви», а також випередження на чотири очки «Енергетика» - непоганий заділ для того, щоб зберегти прописку у другому за значущістю дивізіоні українського футболу.
Руслан Забранський:
- З самого початку змагань довелося вислухати чимало критичних зауважень на адресу команди з боку вболівальників. І вони багато в чому мають рацію в своїх негативних оцінках, оскільки сподівалися, що ми будемо більше вигравати, особливо в домашніх матчах. Але ті люди, які безпосередньо пов'язані з командою, в тому числі і я, оцінюємо її виступ позитивно.
Ми вийшли до першої ліги, але не змогли доукомплектувати і пройти тренувальні збори. Почали погано, проте вчасно зробили висновки і по ходу чемпіонату відрахували гравців, які не відповідали більш високому рівню змагань. Одночасно підсилили склад і почали вигравати. Був відрізок, коли вдало провели серію з чотирьох матчів, і я був впевнений, що вона продовжиться. Але гравці нахапали жовтих і червоних карток, також пішли травми. Через цих факторів практично в кожній грі не брали участь від трьох до п'яти футболістів основного складу. І команда, на мій погляд, недобрала десь сім очок.
- Коли опинилися у хвості турнірної таблиці, не виникло занепадницькі настрій, в тому числі у тренерського складу?
- Ні. Не той характер у мене, у Володимира Пономаренко, Сергія Бугая, Анатолія Ставки, щоб у важкий час опускати руки.
- Після перемоги над «Кримтеплицею» справи у команди пішли набагато краще. Проте не вистачало стабільності, і успішні матчі чергувалися з відверто провальними, до яких можна віднести домашній матч з «Олімпіком», виїзні - в Охтирці та Білої Церкви. З чим це пов'язано?
- Футболісти підійшли до чемпіонату в різному ступені готовності. Деякі пройшли з нами другу лігу, інші готувалися в інших командах, а Лісіцин, наприклад, взагалі пропустив підготовчий період. Як можна домогтися результату, якщо в матчі не беруть участь два центральні захисники, центральний півзахисник і забивний форвард?
- У яких матчах дії футболістів викликали у вас найменше нарікань?
- У виїзних з «Титаном» та «Сталлю», домашніх - з «Кримтеплицею», «Ворсклою», «Геліосом». У нас сформувався боєздатний колектив, з яким можна забути про загрозу вильоту до другої ліги і піднятися на 12-е місце, а може бути, і вище. Головне, зберегти його і трохи доукомплектувати.
- Ваша оцінка діям команди по лініях.
- До голкіперам Пацюка і Боброву претензій особливих немає, хоча Денис допустив ряд помилок, які призвели до голів. Гравців цього амплуа ми не шукаємо.
У захисті будуть зміни. Команду вже залишили вікові Літовченко і Маткєвіч. Нам потрібні досвідчені центральний і лівий захисники. Середня лінія укомплектована досить кваліфікованими футболістами, більшість з яких націлені на атакувальні дії. Тут є і досвідчені гравці, і ті, від кого ми чекаємо прогресу.
У нападі лідер - Бровкін. Якби він з'явився у нас раніше, а також не пропустив три матчі, то забив би більше, ніж п'ять м'ячів. Родевічу не вистачає стабільності. На заміну виходив успішно, забив два м'ячі, а от граючи в стартовому складі, губився.
- Як відомо з ініціативи тренерів МФК «Миколаїв» вже покинули три футболісти. Які зміни ще відбудуться в складі команди?
- Більшість гравців отримали заманливі у фінансовому плані пропозиції. Так, Лісіцина і Зарічнюка бажає бачити у своїх рядах столична «Оболонь», Тарасенко запрошують в Узбекистан, Бровкін - в Казахстан, Гудзікевіч - в одну з країн Східної Європи, Пацюка хочуть повернути у ФК «Севастополь». Буду відвертий - всім цим хлопцям пропонують заробітну плату в п'ять-шість разів більше, ніж у нас. Тому на даний період головним завданням є збереження складу.Всі гравці чекають 15-20 грудня - в цей період їм повинні видати заробітну плату за жовтень. Від цього дуже багато залежить у подальшій долі клубу.
- Руслан Михайлович, на закінчення, напевно, найголовніше питання. Що ж все-таки чекає нашу команду в наступному році?
- МФК «Миколаїв» - унікальна в Україну команда. Усі тренери - місцеві, та й за віком ми ненабагато старше гравців.Тому розуміємо їх і ставимося, як до рівних. А це, повірте, дуже важливо.
Вихід, вірніше, повернення до першої ліги відбулося завдяки допомозі почесного президента клубу Анатолія Казанфіровіча Валєєва. Ми дуже вдячні йому за це. Але, на жаль, він один такий у нашому місті. Адже все починається з фінансового забезпечення. Клуб не сидить склавши руки, шукаємо нових спонсорів, намагаємося вийти на людей, які в змозі нам допомогти. Імена багатьох з них добре відомі в Україну.
Від імені команди хочу подякувати нашим уболівальникам. Навіть у далекому Ужгороді ми мали підтримку на трибунах. Велике спасибі! Давайте все ж дивитися вперед з оптимізмом. Як би там не було, цей сезон ми дограємо і з першої ліги не вилетимо.
www.niknews.mk.ua
|
