Якщо команда молода, недосвідчена, без «зірок» у своєму складі, та ще до того ж дебютант, дає хороші результати і демонструє гідну гру, варто говорити про заслугув цьому тренера. Наставник «Украгрокому» Юрій Гура скромно відкидає всі схвальні закиди на свою адресу.
— Тренер лише дає установку на гру, а роблять її футболісти — почав розмову Юрій Володимирович, — У нас із гравцями взаємодовіра. Вони довіряють мені, я — їм.
— Результатом виступу команди задоволені?
— Так. Перед нами не ставилося певних турнірних завдань. Була мета — вигравати у кожному матчі. Прикро, що ми втратили багато очок у домашніх матчах. Але раді, що хоч трішки засвітилися на Україну.
— Сезон у вас розпочався з перемоги в розіграші Кубка України над «Авангардом», потім — обіграли й хмельницьке «Динамо». За рахунок чого вдало стартували?
— До цього часу ми грали у чемпіонаті України серед аматорів, хотілося вдало виступити і серед команд майстрів.
— Як проходила підготовка до старту змагань?
— Часу було дуже обмаль для підготовки, а особливо для підсилення. Якраз 10-12 днів у нас тривав ігровий період, фактично готувалися до змагань через спаринги.
— З «Прикарпаттям», яке на той час ставило завдання виходу до першої ліги, ви зіграли внічию, згодом у матчі на Кубок України замалим не обіграли запорізький «Металург». Ці результати — втрата для команди чи здобуток?
— Гра проти запорізького «Металурга» додала нам упевненості в своїх силах. Ми повірили в себе і спробували довести всім, що ми не хлопчики для биття, які тільки-но вийшли до другої ліги. Запорізький «Металург» за своєю грою — це колектив прем’єр-ліги. Тож наші хлопці виглядали дуже добре на фоні такої команди. Стосовно ж гри з «Прикарпаттям», то я вважаю, що суперник цілком міг поїхати від нас з нулем.
— Вам підкорилися серйозні суперники — «Енергія», «Суми», на рівних ви протидіяли «Славутичу». Хто у цей час були лідерами команди, на кого покладався весь тягар гри?
— Ми навмисне не будували гру навколо когось конкретно з гравців. Я не прихильник того, щоб один грав на роялі, а десять його носили. Ми будували гру колективну, від воротаря до нападника.
— Відкрийте секрет для інших команд — як обіграти «Суми» на їхньому полі?
— (Сміється — прим. О.К.). Скажу відверто — це футбольний фарт. Ми були впевнені, що буде нічия, але забили. Нам пощастило. Відзначу, що наші перші дві команди-суперниці — «Суми» і «Десна» — це справді лідери. Грати з ними — задоволення.
— Після «Десни», до речі, «Украгроком» почав втрачати очки…
— Не думаю, що ми потрапили в якусь психологічну яму. Прикрість від того, що не обіграли чернігівців, була, але не більше. Наприклад, поступилися «Ниві» в Тернополі, але при цьому весь стадіон проводжав нас оплесками, висловлюючи повагу нашій грі. Нас підвела реалізація голевих моментів. Напад все-таки має забивати.
— В останніх трьох матчах суперники були із Західної України. Попоїздили, мабуть, туди-сюди добряче?
— Не хочу виправдовувати наші втрати в останньому матчі першої половини сезону проти «Прикарпаття» довгими переїздами. Хоча й поїздити чимало довелося, спочатку в Хмельницький, потім в Івано-Франківськ. Дещо провалили гру, наробили необов’язкових помилок…
— Хто з гравців за ці півроку виріс?
— Більшість наших підопічних ніколи в житті не грали у професіональній лізі. Лише на область або на першість України серед аматорів, тому за ці півроку зросли всі.
— Відкрита нещодавно тренувальна база сприятиме зростанню команди?
— Не те слово! Раніше команда мала, так би мовити, штаб-квартиру в Приютівці, а тренувалася в Головківці. А це 20 кілометрів. І замість того, щоб десь зайву годинку попрацювати з м’ячем, витрачали час на роз’їзди. Тепер же все під боком: база, тренувальні поля!
— Якими будуть найближчі плани підготовки до змагань?
— Приблизно 20 грудня ми вийдемо з відпустки і проведемо легкий селекційний збір. Перевіримо найближчий резерв, переглянемо новачків, а основа, якщо й буде тренуватися, то в режимі полегшених тренувань.
Газета «Український футбол».
|
