Після повернення з лікування в Ізраїлі головний тренер чернівецької «Буковини» Вадим Заяць дав детальне інтерв’ю виданню "Український футбол".
— Вадиме Григоровичу, передусім запитаю у вас про стан здоров’я: після лікування в Ізраїлі відчули позитивні зрушення?
— Загалом, поки що їх узагалі немає, тому що минуло занадто мало часу після операції. В Ізраїлі її проводив лікар, котрий входить до когорти десяти найкращих у світі, й він висловив упевненість, що з часом у мене все буде добре. Однак період відновлення після таких травм, триває, за його словами, майже рік.
— Вадиме Григоровичу, тепер ви можете порівняти українську й ізраїльську медицини…
— Власне, й порівнювати немає що. Там усе просто на космічному рівні, якщо взяти до уваги нашу лікувальну галузь…
— Від футболу останнім часом ви відпочивали чи навпаки — надолужували згаяне?
— За кордоном довелося приділити всю свою увагу лікуванню, тож було не до футболу. А нині, вже вдома, накопичилося дуже багато справ, тож працюю безперестану. Хоч і в лежачу стані...
— Якщо вже заговорили про футбол, чи задоволені виступами «Буковини» в першій частині змагань?
— Безсумнівно, ми впоралися з поставленими завданнями й у чемпіонаті, й у Кубку країни. Але задоволений я не лише результатами, а й якістю гри своїх підопічних. Працювати, звісно, є над чим, однак враження в мене найприємніші.
— Цікаво, що минулого чемпіонату після 21 туру ваша команда посідала те ж шосте місце, маючи, щоправда, при тому на одне очко менше.
— Гадаю, це свідчить і про нашу стабільність, і про те, що «Буковина» посіла свою нішу в першій лізі. Не будемо забувати, що півтора роки тому ми виступали ще в другій лізі, а нині є грізною силою для визнаних фаворитів першої ліги. Чи зможемо піднятися вище по турнірній таблиці, залежатиме від наших спонсорів, адже й так зрозуміло, що без суттєвих капіталовкладень досягти більшого навіть у першій лізі доволі складно.
— У середині літньо-осінньої частини чемпіонату ваша команда видала блискучу серію з п’яти перемог поспіль (з 9-о по 13-й тур включно) й поступилася потім лише «Металургу». Та серія після доволі посереднього старту в лізі була піком форми команди восени?
— Не зовсім. Спочатку був, як ви підмітили, не надто вдалий старт. Хоча, буду відвертим, і його ми планували. Потому була та переможна серія, про яку я можу сказати наступне: за всієї поваги до «Миколаєва», «Ниви» чи «Львова», ці команди ми зобов’язані були обігравати, й так, зрештою, й сталося. Ну, а на пік форми тренерський штаб планував вивести команду на фініші ігрового року, позаяк на нас чекали дуже серйозні суперники. Гадаю, й тут усе вийшло, адже в багатьох колективів відчувався спад форми, у той час як ми набули її в оптимальній мірі.
«Команда не залежить від одного Руслана Гунчака»
— Щодо поєдинку проти «Металурга», то особисто я запам’ятав його для «Буковини» як цілковито провалений у першому таймі, та дуже впевнену гру — в другому. А який висновок зробили з тієї зустрічі ви?
— Попри ім’я суперника, ми їхали й у Запоріжжя по перемогу. Вважаю, за хлопців мені соромно бути не має, адже вони продемонстрували бійцівський характер у другому таймі й перетворили 0:3 на 2:3. Ну, а висновки на майбутнє я зробив: з такими командами надалі гратимемо від оборони…
— Плеймейкера запоріжців Жуніора багато хто називає найкращим у лізі. Поділяєте цю думку?
— Це — футболіст рівня прем’єр-ліги, як і вся його команда. І додати тут нічого.
— А якщо згадати про вашого центрального півзахисника, Руслана Гунчака, для вас його повернення до команди стало знаковим?
— Звичайно, адже ми отримали людину, котра здатна грати в справжній розумний футбол. Однак від однієї персони наша команда нині точно не залежить, тож чи гратиме надалі Руслан, залежатиме від його ставлення до роботи. До того ж, на його позиції виростає нині надперспективний Борис Орловський.
— Ви п’ять років відіграли в Запоріжжі й знаєте зсередини благоустрій клубу. Якщо говорити про рівень інфраструктури та створені умови, ФК «Буковина» багато над чим треба працювати?
— Не те що працювати… Нам поки що подібний рівень і не сниться! Утім, мушу зазначити, що в нашому клубі наразі теж відбувається багато позитивних змін у всіх аспектах: від екіпірування й клубного автобуса, і аж до стадіону, який було відремонтовано. Знову ж таки, усе залежить від наших спонсорів. Наразі є всі передумови, аби найближчими роками ставити перед собою завдання виходу до ПЛ, якщо все розвиватиметься такими темпами. Але поки що ми до цього, звісно ж, неготові.
— Чи сильно зміниться склад «Буковини» взимку?
— Багато придбань точно не буде. Зрештою, ми не можемо купувати гравців відповідного калібру — з іменем та рівнем прем’єр-ліги. Однак підкріплення буде, й, можливо, з-за кордону — нещодавно я розмовляв з керівниками ФК й вони повідомили, що це цілком імовірно вже нинішньої зими.
— Легіонери будуть приїжджими чи з вітчизняних чемпіонатів?
— Знаєте, не хотілося б говорити більше на цю тему. Річ у тім, що наш клуб — далеко не «Мілан» чи «Динамо», й аби підписати необхідного гравця, нам потрібно йти набагато хитрішими шляхами. Тож піар тут ні до чого.
"Український футбол",
|
