 Про події, що відбувалися у «Сталі» цього сезону, розповів її головний тренер Анатолій Іванович Волобуєв.
- Анатолію Івановичу, цього року лунає немало розмов про погіршення результатів виступів Вашої команди у порівнянні з минулим сезоном. Чи можете Ви, підбивши підсумки осінньої частини чемпіонату, надати свій коментар сьомому місцю у турнірній таблиці?
- Протягом останніх двох сезонів «Сталь» завершала сезон із титулом бронзового чемпіона змагань. Мабуть, всі вже звикли до того, що ми посідаємо високі місця. А щодо результату, то в нас була дуже висока текучість кадрів. Кожні півроку через певні причини футболісти залишали команду. Саме тому вести розмови про якусь стабільність та демонстрацію звичних для «Сталі» результатів неможливо.
Крім цього, через фінансові негаразди після завершення минулого сезону ми не поїхали на літні збори, що теж немаловажний фактор. Як наслідок, довелося експериментувати у перших матчах чемпіонату. На той час команду залишили декілька основних захисників, тому ми повністю перебудовували гру команди. Здається, почали ми непогано: перемогли у двох матчах (1 тур: «Львів» - «Сталь» 2:3; 2 тур: «Сталь» - «Одеса» 2:1, прим. авт.). А потім пішли невдачі, команда дуже багато пропускала. Ближче до завершення першого кола команда спіймала свою гру. За великим рахунком, на мій погляд, сьоме місце – не такий вже поганий результат, якщо зважати на те, що команда значно омолодилася. Наразі в основному складі є гравці 1993 – 1994 років народження, є один футболіст навіть 1994 року… Це теж треба враховувати. Команду миттєво не зробити. З іншого боку, багато очок самі втратили через власні безглузді помилки. Що ж поробиш? Це футбол. Є сезоні вдалі, є невдалі… Я пов’язую такий результат з омолодженням команди, до того ж, певний час витрачається на адаптацію гравців у команді.
- Чому так багато футболістів пішло з команди наприкінці минулого сезону?
- У першу чергу, це пов’язано із фінансовими труднощами, з якими довелося стикнутися «Сталі». Їх запрошували до інших команд і ми не мали права їх залишати. Подивіться, скількох гравців ми втратили: Сапая, який наразі виступає в «Оболоні», Назаренка, зараз в «Олександрії», Шевченка, Муховикова, Романюка, Білого – він, правда, в оренді в «Зорі», Хітало, він у «Таврії»… Тобто, за рік-півтора «Сталь» недорахувалася близько десяти футболістів основного складу. Про що можна говорити, якщо з команди йдуть гравці? Щодо мене, то я вдячний нашим хлопцям, що навіть за високої текучості кадрів показали такий результат.
- Давайте повернемося до виступів молодих футболістів. З початком нового сезону до основного складу команди приєдналися власні вихованці «Сталі». На Ваш погляд, чи впоралися вони із завданням?
- Я вважаю, що цим футболістам ми відкрили дорогу у великий футбол. Вважаю, що жоден з них трьох не загубиться, адже за належного ставлення до футболу вони стануть дуже хорошими гравцями. В мене немає сумнівів, що і Батюшин, і Дегтярьов, і Мірошник згодом зростуть до рівня команд Прем’єр-ліги. Щодо їхніх фізіологічних показників, то вони цілком відповідають нашим вимогам. Батюшин – гравець основного складу, Дегтярьов також, декілька матчів поспіль відіграв і Мірошник. Йому ми дали невелику паузу, адже цьому сімнадцятирічному хлопцю, можливо, було дещо важкувато, хоча його гра нас влаштовувала. Крім цього, Роман багато разів викликався до молодіжної збірної та грав в основному складі, що для 17-річного хлопця є дуже важким трудом. Я маю на увазі навантаження.
- Але ж вони справлялися?
- Так. Ми своєчасно давали їм всім відпочивати і у цілому я ними задоволений.
- Яка атмосфера в команді?
- Знаєте, у нас дуже хороший колектив. Вже багато років поспіль я працюю в цій команді, трохи в «Зорі» трудився… Були гарні пропозиції, але віддав перевагу роботі в Алчевську. Що в «Сталі», що в «Зорі» створено чудовий мікроклімат. Це моя найголовніша вимога до новачків, я прагну того, щоб обстановка в команді була дружня з тим, щоб молодим футболістам вдавалося легко влитися у колектив. Заходиш у роздягальню і розумієш, що знаходишся у сім’ї, що твоя команда – це рідна домівка. Я дійсно пишаюся своєю командою. Знаєте, це граючі футболісти, що демонструють на полі комбінаційний футбол. У нас є свій стиль, мені імпонує ця манера ведення гри. Як кажуть, самі граємо та іншим даємо грати. Хотілося б і далі розвиватися, але роботи ще багато. Треба довести все до автоматизму, щоб і надалі вдосконалювати наш ігровий стиль.
- Чи з усіма футболістами подовжуєте контракти?
- Багато контрактів припиняються влітку, лише у декількох закінчуються у цей період. Ми продовжуємо працювати з Кондратюком та з деякими футболістами 1990-1991 років народження. Хлопці молоді, талановиті, шкода їх відпускати, хочеться ліпити молоду команду з перспективою на майбутнє. На підході в нас група хлопців з другої команди… Наразі ж всі футболісти залишаються у команді.
- На перегляді є футболісти?
- Звичайно. Будемо передивлятися, тому що треба підсилювати лінію захисту більш досвідченими футболістами. Хоча в обороні є гравці 1991-1992 років: Єрмаков, Солдат, які по суті вже є виконавцями основного складу та при хорошій роботі вони багато чого досягнуть.
- Щодо травматизму: чи високі показники?
- Я б не сказав… Деякі дрібниці, звичайно, траплялися, від цього нікуди не втекти. На щастя, нічого серйозного – вибуття з команди на півроку – не було.
- А як з відвідуваністю матчів?
- Стосовно відвідуваності, то, на мій погляд, могло б бути краще. Не розумію, з чим це пов’язано. Що на третьому місці команда йшла, що зараз на сьомому – мало людей ходить. Можливо, ми десь не допрацьовуємо чи реклами не вистачає. Запрошуємо на стадіони глядачів, групові заявки робимо, працюємо з навчальними закладами, але все одно, хотілося, щоб розширювалося коло наших прихильників. З одного боку, футбол у місті люблять, але як для Алчевська, то дуже мало було людей на стадіоні.
- Що скажете про інфраструктуру? Чи планується проведення ремонтних робіт на стадіоні?
- Це питання, скоріше, до керівництва клубу, але скажу, що у планах є ремонт, і будівництво полів зі штучним покривом. Лунають навіть розмови про будівництво нового стадіону. Радує те, що стабілізувалася фінансова ситуація. По суті, заборгованостей вже майже немає. По зарплатні вийшли місяць у місяць: як наші спонсори обіцяли, так і вийшло, за що ми їм вдячні.
- Які плани в команди на зимову перерву?
- Ми розглядаємо декілька варіантів. 16 січня ми збираємося в Алчевську, близько двох тижнів готуватимемося у місті, а потім плануємо провести два збори: один у Криму, а другий у Туреччині. Там проведемо декілька спарингів перед початком весняної частини чемпіонату.
www.pfl.ua
|
