В івано-франківській області залишилися два футбольні професійні клуби. Й існування обох нині під загрозою. Спочатку хочемо озвучити інформацію щодо критичної ситуації навколо бурштинського «Енергетика». Тим паче, що після першої частини першолігового чемпіонату президент клубу Мирослав Лотоцький, даючи інтерв’ю «Галичині», ділився планами на майбутнє, зокрема на час підготовки в зимовий період до другого кола. Схоже, це були лише ілюзії, а реалії виявилися досить туманними.
— Практично відсутня зимова підготовка, — каже нині Мирослав Лотоцький. — На тиждень своїм коштом хлопці вийшли на тренування і — розійшлися. Правда, тепер сильні морози. Але нижче нуля — і фінансування клубу.
— В останньому інтерв’ю ви великі надії покладали на нового власника, та й ПАТ «Західенерго» давало якісь кошти...
— Звичайно, так я тоді думав, проте реальність охолодила мій оптимізм. У нового власника Бурштинської ТЕС — Донбаського енергетичного комплексу (Ринат Ахметов) свої проблеми, тому його керівництву до долі нашої команди, здається, байдуже. А стосовно «Західенерго», то головним його акціонером тепер є вже названий енергетичний комплекс...
— Зрозуміло, ви не сидите склавши руки, напевно, боретеся за існування футбольного колективу... Які заходи вживаєте?
— Телефоную, пишу листи. А у відповідь — ані так, ані сяк. А час летить, треба ретельно готуватися до продовження чемпіонату, адже «Енергетик» перебуває в небезпечній зоні турнірної таблиці. Я врешті-решт запропонував, аби компанія нам конкретно підтвердила, що, мовляв, їй недоцільно утримувати команду, це задорого, тож я збираю прес-конференцію і все всім пояснюю. Як-не-як, а серед команд першої ліги в «Енергетика» чи не найбільша вболівальницька аудиторія. На матчах — не лише місцеві уболівальники, а й з Львівської і Тернопільської областей. Щодня телефон — «червоний», по 50-60 дзвінків приймаю з одним запитанням: «Що з «Енергетиком»?». Тому вже час покласти цьому край і нарешті розставити все на свої місця.
— Вам як першому віце-президентові ПФЛ не може допомогти ця організація?
— ПФЛ не втручається в діяльність приватних клубів, а от порадити, переконати — будь ласка. Тут вагоме слово можуть сказати й Федерація футболу України і відповідний департамент Кабміну. У нашій ситуації «поза грою» не повинні залишатися також районна й обласна влади.
Що буде далі з «Енергетиком», ніхто нічого не може чи не хоче конкретно сказати. Для такої потужної енергетичної компанії утримувати команду — це невеликі гроші. Інша річ, чи потрібно «східнякам» розвивати футбол для «західняків», де найпопулярніший вид спорту потрапив у чужі руки або ледь животіє. Нині в Ігоря Коломойського — «прем’єр-лігівська» луцька «Волинь», дивні речі творяться навколо львівських «Карпат», на межі закриття, крім бурштинського «Енергетика», — першолігова вінницька «Нива», ФК «Львів», друголігові івано-франківське «Прикарпаття», хмельницьке «Динамо» і тернопільська «Нива». А зникають клуби — зникають футбольні дитячі школи при них, секції, руйнуються усталені традиції. Є над чим замислитися і не лишень президентові «Енергетика» Мирославові Лотоцькому, а й іншим футбольним функціонерам та місцевій владі.
www.galychyna.if.ua
|
