Один з кращих форвардів українських чемпіонатів розповів про свої бомбардирські цілі.
- Олександре, швидше за все завдання, поставлені перед клубом стали причиною твого переходу в ужгородську команду?
- Цей фактор, також не останній у прийнятті мого рішення про зміну клубу. Боротися за високі цілі завжди цікаво. Додам, що ще минулого літа мене запрошували в «Говерлу-Закарпаття», але тоді за сімейними обставинами цей перехід не відбувся. Коли після закінчення першої частини сезону зі мною зв'язався головний тренер ужгородців Олександр Севідов і запропонував перейти, то після сімейної ради, зваживши всі «за» і «проти» я відповів згодою. Тим більше, що з Олександром Володимировичем я працював у донецькому «Металурзі» і знаю його вимоги та ставлення до футболу в цілому.
- Рішення приймали на сімейній раді?
- Так. З дружиною Ольгою та п'ятирічним сином Єлисеєм. Мені їх думка дуже важлива, адже я живу заради них.
- У «Говерлі-Закарпаття» зустріли добре?
- Відмінно. З багатьма хлопцями команди був знайомий раніше. З іншими наші шляхи нерідко перетиналися на футбольних полях, тому дискомфорту в цьому випадку не відчуваю. Ще й за віком я найстарший в ужгородській команді (посміхається).
- Провівши в першій частині сезону 10 голів, чи ставив перед сезоном певну гольову мету?
- Звичайно, і неодноразово говорив про це в своїх попередніх інтерв'ю. Перед початком поточного сезону ставив перед собою мету забити 30 голів у чемпіонаті. Адже без цілі, немає сенсу виходити на поле і грати?
- Ти був настільки впевнений в собі?
- Тут комплекс складових. Я відмінно підготувався на передсезонних зборах в ФК «Одеса». Набрав хороші фізичні кондиції і відчував у собі впевненість, що зможу забити чимало голів. Психологічний підйом був. Але по ходу сезону не все виходило в деяких іграх так, як того хотілося б.
- Саша, скільки плануєш ще грати і радувати вболівальників голами?
- Знаєш, головне приносити користь команді, а коли її немає - потрібно «зав'язувати» з футболом. Відбувати номер на футбольному полі не в моєму характері. Поки в собі відчуваю сили грати на відповідному рівні, буду виходити, а коли зрозумію, що немає від мене користі для команди, відразу піду.
- На твій погляд, чому в чемпіонатах Україні пропали самобутні, а головне забивні форварди в не «великих» клубах. Такі, наприклад як: закарпатець Гецко, Паляниця з Житомира, Антюхін і Гайдаш з «Таврії», Гусєв і Гусейнов з «Чорноморця»? ...
- У кінці 90-х та на початку 2000-х у футболістів на першому плані стояла гра, відданість і любов до футболу. Хлопці були патріотичні і намагалися пробитися в склади команд своїх міст. Зараз пріоритети змінилися. Домінуючим нині є фінансова складова. Думаю, що в цьому головна причина.
- Твоє ставлення до бомбардирського Клубу і всіляких статистичними рейтингів нападників?
- Коли граєш, не особливо стежиш за статистикою своїх виступів. Просто фізично не вистачає часу. Ігри, збори, а час, що залишився, а його не дуже багато, намагаєшся провести з родиною. Про себе знаю, що на вищому рівні забив 102 м'ячі і входжу в Клуб бомбардирів імені Олега Блохіна. Друзі та родичі мені про це говорили. Потім став сам іноді читати різні публікації про бомбардирів. В основному, черпаючи їх з Інтернету. Взагалі, вважаю, що футбольна статистика потрібна і важлива справа.
- Тобі залишилося забити 2 м'ячі (усього на рахунку 62 голи), що б увійти в топ-10 кращих бомбардирів в чемпіонаті першої ліги України. Знав про це?
- Не знав. Спасибі. Буду намагатися поправити свій гольовий реєстр.
Довідка:
Олександр Михайлович Косирін
Народився: 18 червня 1977 року, в Запоріжжі.
Вихованець: ДЮСШ «Торпедо» (Запоріжжя). Перший тренер: В.Н. Зубков.
Амплуа: нападаючий. Спортивне звання: майстер спорту України.
Професійна кар'єра: 1995 - «Віктор» (Запоріжжя), 1996 - «Торпедо» (Запоріжжя), 1997/1999 - «Динамо» (Київ), 1997/1999 - «Динамо-2» (Київ), 1997/1999 - « Динамо-3 »(Київ), 1999 -« Дніпро »(Черкаси), 2000 -« Маккабі »(Тель-Авів, Ізраїль), 2000/2002 - ЦСКА /« Арсенал »(Київ), 2000/2002 - ЦСКА-2 (Київ), 2002/2009 (з перервою) - «Чорноморець» (Одеса), 2005/2008 (з перервою) - «Металург» (Донецьк), 2010/2011 - «Дністер» (Овідіополь) / ФК «Одеса»; 2012 - «Говерла-Закарпаття» (Ужгород).
У чемпіонатах України (всі ліги) провів 434 матчі, забив 158 м'ячів.
У розіграшах кубка України провів 27 матчів, забив 13 м'ячів.
У чемпіонаті Ізраїлю провів 17 матчів, забив 4 м'ячі.
У єврокубкових турнірах УЄФА провів 6 матчів, забив 2 м'ячі.
За збірну Україну (2003-2005 рр..) - Провів 7 матчів.
Титули та досягнення:
• Чемпіон України (2): 1997/1998, 1999/2000 рр..
• Володар кубка Україні: 1997/1998 рр..
• Бронзовий призер чемпіонату України: 2005/2006 р.
• Кращий бомбардир чемпіонату України: 2004/2005 г.
• У списках 33 кращих футболістів Україна (4): № 2 - 2004; № 3 - 2003, 2005, 2008 рр..
• Член символічного Клубу бомбардирів імені «Олега Блохіна» - забив 102 голи в офіційних матчах на вищому рівні.
www.zakarpattja.uz.ua
|
