Цієї зими в «Таврії» відбуваються дуже серйозні кадрові перестановки. Виявилися
незатребуваними в Сімферополі ветерани колективу Васил Гігіадзе, Андрій
Корнєв, Ілля Галюза, Лаки Ідахор, Слободан Маркович, Саша Джурічіч, ще
кілька виконавців. Потрапив
в цей список і центральний захисник, тепер уже екс-капітан кримчан
Антон Монахов, який свій перший контракт з клубом підписав ще в 2005
році.
За
цей час вихованець запорізького футболу, ставав віце-чемпіоном Європи
серед 19-річних (у 2000-му під керівництвом Анатолія Крощенко), встиг
завоювати авторитет серед колег і повагу сімферопольських
вболівальників. З «Таврією» він завоював Кубок України-2010, двічі перемагав на Всесвітній Універсіаді в складі студентської збірної країни.
Не дивно, що в ролі безробітного досвідчений захисник перебував недовго. Зовсім
недавно Монахов уклав угоду з «Севастополем», який сповнений бажання
знову опинитися серед учасників чемпіонату країни в Прем'єр-лізі. Ми попросили футболіста, 31 січня відзначив 30-й день народження, прокоментувати свій вибір.
- Антон, ти підписав контракт з «Севастополем» на півтора року. Мабуть, пропозиція від клубу з міста-героя виявилося серйозним?
- Безумовно. Умови можна прирівняти до Прем'єр-лізі, так що, думаю, не помилився (посміхається).
- Чув, що були у тебе і інші варіанти продовження кар'єри ...
- Були, але про них нині не хотілося б говорити. У Севастополі не виникло будь-яких проблем, як в плані адаптації, так і в інших моментах. Багатьох хлопців я знаю. Відмінно знайомий і з Сергієм Пучковим, і з його тренерськими методами.
- Як ти вважаєш, чи під силу твоєму новому колективу поборотися за путівку в еліту ще в цьому сезоні?
- По ігровому потенціалу і амбіціям тут все в повному порядку. Упевнений, що зможемо ще поборотися і з головними конкурентами - запорізьким «Металургом» і «Говерлою» з Ужгорода. Думаю, що не закінчилася і селекційна робота. Втім, легкого шляху ніхто не чекає. Але хотілося б, щоб у команди була своя навчально-тренувальна база.
- Зізнайся, рішення продовжити кар'єру саме в Криму невипадково?
- Мабуть. Адже я вже тривалий час граю в командах півострова. Звикла до цього сонячного регіону і моя сім'я.
- А період виступу в «Таврії» будеш згадувати?
- Чому ні? Гарний час в плані спортивного зростання, були й пам'ятні перемоги - той же Кубок Україні півтора роки тому здобули. Обзавівся хорошими друзями, познайомився і з авторитетними тренерами. Словом, не дарма свого часу погодився переїхати в Сімферополь.
Павло Морозов, "Команда"
|
