Заслуженний тренер України Григорій Вуль нагадав мені, що в веденої їм команді Запоріжжя, яка виграла першість СРСР-1990 серед юніорів, були класні хлопці - Ілля Близнюк, Павло Шкапенко, Олександр Нефедов, Сергій Циганков, Ігор Лучкевич, і лівий захисник Зайцев в цій обоймі не губився. Дисциплінований, в міру жорсткий, він і в нинішній роботі, схоже, залишився таким же.
- Як думаєте, чому вибір менеджменту «Металурга» припав саме на вас? - Розпочав розмову із трохи нетактовного питання кореспондент "СЕ".
- «Металург» був моїм рідним домом - так вам скаже будь-який з моїх партнерів юнацьких років. А тепер, допускаю, зірки в мою користь розташувалися в день прийняття рішення. Ціную ступінь довіри, якщо керівництво пішло на омолодження тренерської бригади.
- Сергій Ларіонович, давайте начистоту. Не так давно добра дюжина пристойних запорізьких гравців була розпродана за досить короткий час. Причому, тільки Коваль, Кривцов і Степаненко свідомо йшли в клуби-гранди з надією на збірну. А реально застовпив залізну позицію тільки Володимир Польовий в «Арсеналі», підійшовши і Юрію Бакалова, і Леоніду Кучуку. Розумію, що ви особисто не причетні до того процесу, але якесь пояснення для себе сформулювали?
- Моя посада була скромна, щоб впливати на такі події. Проте великий футбол, як не банально, це ще й бізнес. Та й другого шансу зачепитися за «Шахтар» чи «Динамо» може не випасти. Ну і клуб повинен виживати. Значить, існував інтерес. Хоча зрозуміло, що зібравши такий склад, можна замахуватися на високі завдання. Однак будемо виходити з реалій.
- Мені, журналістові, який написав перший матеріал про «Металурзі» в республіканській газеті, в далекому 1981-м, хотілося б знати, як і раніше чи є у запорожців бездонна бочка, в якій таланти місцевого засолу витримуються як елітне вино?
- З нами на зборах Олексій Шевченко, Ян Ковалевський, Микита Вєтров, Едуард Соболь. Дехто з них притягнутий, минаючи другу команду, - прямо з СДЮШОР. Це наступна хвиля вихованців клубної системи, за Пісоцький, Опанасенко, Сидорчук, Цурікова, Рудик, Нестеровим, Дудником, Скороходова. Існує спадкоємність, адже батьки двох новачків - Олег Вєтров і Олександр Соболь - виступали свого часу в тутешніх «Металурзі» та «Торпедо».
Мені подобається італійська захист і атака «Барселони», але як і Рінус Міхелс вважаю, що весь секрет - підібрати тактику під тих, хто в тебе є сьогодні. А ми постаралися залишити всіх тих, хто готовий довести, що торішній виліт в першу лігу був незаслуженим.
- Гаразд, корінні запорожці, а іноземців ніж мотивувати? Очевидно ж, що сперечатися з Бурштином, Вірменському та Вінницею - не те ж саме, що з «Карпатами» або «Дніпром»?
- Вважайте, з легіонерами нам пощастило. Важливо і те, що клубне керівництво нікому «не зменшували» фінансової складової. Хоча ми й не купаємося в надлишках. Так що, упор зроблений на людський фактор.
- Кого ви привели в штаб за своєю ініціативою?
- Тільки Володимира Марчука. Він мій помічник і він же відповідає за підготовку воротарів. Коли я лише дебютував за торпедівцям в 1991-м, Володимир вже був сформованим голкіпером.
- Чув, що ви здали на ліцензію «A» і навіть вчинили загадковий вояж до Гвардьола і Покеттіно ...
- «Вояж» - голосно сказано. Нас з Марчуком мої словацькі друзі підключили в методичну відрядження по лінії двосторонніх обмінів їх федерації з іспанською. Так, ми отримали можливість придивитися до тренувального процесу «Барселони», «Еспаньола» і «Атлетико». Зауважу, що ми це все встигли протягом відпустки. А що стосується тренерських курсів, то поки в моєму активі категорія «B», причому однокашниками були ті, з ким грав в один час, - В'ячеслав Єремєєв, Володимир Савченко, Сергій Осадчий.
- І на яку турнірну мета до літа, збагачений знаннями Сергій Зайцев сьогодні готовий підписатися?
- Я не прагну загадувати. Залишилось 13 ігор в чемпіонаті, плюс Кубок України. З усіх «молодших» до чвертьфіналу дійшли тільки ми. Тому найближчий матч проведемо вдома. Це вже радує.
www.sport-express.ua
|
