Ігор Жабченко: У Кіровограді все владналося, з’явився хороший спонсор, думаю, що «Зірка» залишиться в першій лізі - 25 Лютого 2012

Зимовий антракт нині в самому розпалі. Більшість команд активно готується до поновлення змагань: проводять контрольні матчі, перетасовують склади, деякі більше переймаються питаннями порятунку… Іншими словами — робота кипить.

Журналісти «УФ», виокремивши найактуальніші питання зимової підготовки, поцікавилися у фахівця про тенденції роботи команд у цей період. А нашим співрозмовником став екс-тренер кіровоградської «Зірки» та «Сум» Ігор Жабченко, який має досвід роботи як у першій, так і другій лігах.

— Пане Ігоре, дозвольте поцікавитися, чим нині займаєтеся?

— Зараз проводяться різноманітні турніри, тож намагаюся їх відвідувати, де, користуючись нагодою, переглядаю молодих талантів.

— На яких уже встигли побувати?

— На турнірі пам’яті Олега Макарова. Зараз ось триває Меморіал Олександра Щанова…

— Мабуть, незвично в розпалі зимового антракту бути без роботи. За цей період якісь пропозиції надходили?

— Пропозиції є, але хочеться, щоб вони були цікаві. Якщо це команда другої ліги, то бажано, аби вона ставила завдання — підвищення в класі… А просто так, аби працювати, — не хочеться.

«Немає сенсу готуватися майже півроку»
— Перерва — понад чотири місяці, а для другої ліги й усі п’ять. Цікаво було б почути вашу думку: чи доцільна така її тривалість?

— Однозначно: його потрібно скорочувати. Немає сенсу готуватися майже півроку. Гравець двічі ввійде в форму і чотири рази з неї вийде. Півтора місяці — вдосталь часу, аби підготувати команду до весняної частини змагань, а футболістам — набрати оптимальних кондицій.

Для команд другої ліги, я вважаю, це взагалі складний період. Вони, напевне, думають — чи збирати команду, чи не збирати, чи її розпускати. Особливо це головний біль для президентів клубів, яким, до того ж, треба ще й думати, що робити з футболістами: сплачувати їм зарплату чи ні.

— Напевне, те саме можна сказати й за команди першої ліги?

— Цілком.

— А з іншого боку, почати раніше теж проблематично, зважаючи на якість полів навесні. Зрештою, доводиться провести три збори (а може й більше), витратити купу грошей…

— Три збори — це ще нормально. Але за п’ять місяців можна й десять зборів провести! Команди, де мені довелося працювати у першій та другій лігах, збиралися і вибудовували підготовку так, щоб чистого часу на це йшло півтора місяці.

— Функціональна готовність, мабуть, закладалася на цілий рік, адже перерва влітку в міжсезонні мізерна…

— Безперечно! Та все ж тренуватися два з половиною, ба навіть три місяці — сенсу все одно немає.

— Пане Ігоре, на вашу думку, чи реально провести якісну підготовку до весняної частини змагань на полях України?

— Та цьогоріч зима якась аномальна, а коли я працював у Кіровограді, тоді збори ми проводили у Нікополі, де були зелені поля. За Крим я взагалі мовчу — там є хороші поля та бази для підготовки. Звичайно, хотілося б, щоб таких було більше. А щоб взимку можна було добре тренуватися, треба класти якісні синтетичні поля.

У Кіровограді, наприклад, коли я очолював «Зірку», взагалі умов для тренувань не було. Доводилося «вбивати» поле центрального стадіону, оскільки інших не було. А в Сумах — взагалі полів немає, а на центральному стадіоні «Ювілейний» нам тренуватися не дозволяли. Доводилося їздити до навколишніх сіл, шукати місця для підготовки. Зараз, наскільки я знаю, поклали синтетичне поле, тож команді, принаймні, є де тренуватися.

Як на мене, то проблеми клубів першої і другої ліг — це бази та поля, а точніше, їх відсутність. Тому й тяжко чогось досягати. Наприклад, у таких клубів, як «Гірник-Спорт», навпаки, є всі умови для роботи. Навіть скажу більше, там створені умови й для першої ліги. Але в Комсомольську чомусь не поспішають підвищуватися в класі, хоча ніби рівень інфраструктури дозволяє.

«На першому місці гроші не стоять»

— Давайте перейдемо до не менш цікавого питання — переходів. Взагалі, чи простежуються якісь тенденції трансферного ринку в першій та другій лігах?

— Коли я прийшов працювати в «Суми», то команду довелося прийняти фактично за п’ять днів до старту нового чемпіонату. Що можна встигнути за такий короткий термін? Зібрав усіх тих гравців, які були. Потім уже взимку доукомплектовував команду. Те саме було й у Кіровограді, де за місяць довелося збирати нову команду, а вже на друге коло підібрав футболістів за зимовий період.

— Гадаємо, цікаво буде дізнатися всім, про які власне суми йдеться мова, коли питання стосується трансферів у нижчих лігах?

— Це, зазвичай, безкоштовні футболісти. Якщо гравець на контракті у першій лізі, а тренер хоче вивести команду з другої в першу, то він запитує гравця, і якщо той погоджується, то перехід і відбувається. На першому місці гроші не стоять. Хоча, наскільки я знаю, такі команди, як «Говерла-Закарпаття», «Севастополь» — фінансово добре стоять на ногах. Ось вони можуть собі дозволити купувати, але таких клубів — одиниці. Подібних клубів у першому дивізіоні — мало, а про другу лігу я взагалі мовчу.

— Може скажете, принаймні в яких межах коливається сума трансферів за перехід гравця або компенсація за нього?

— Скажу щиро — я не знаю, бо такі питання не вирішував. У тих командах, де я працював, ми жодного гравця не купували.

— Фактично чи йде пошук футболістів, у яких закінчуються контракти?

— Звичайно. Але якщо раніше гравець, який під час трансферного вікна не встиг заявитися за якусь команду, міг підтримувати форму в матчах на першість області, то зараз це заборонено. Тепер, якщо трансферне вікно закрилося, я вже не можу взяти в команду гравця з області. Як на мене — це просто нонсенс! А як же зростати футболістам з області? Я вважаю, що це не дуже добре — і для молоді, і для тих гравців, які так підтримують ігрову форму. Наприклад, якийсь футболіст «засвітився» у чемпіонаті області, ти й радий його заявити, але не можеш.

— А чому, на ваш погляд, немає гучних трансферів у першій та другій лігах? Загадаймо перехід навіть того ж Сергія Кучеренка з «Кримтеплиці» до «Оболоні», після якого футболіст десь «загубився»…

— Якщо гравець переходить із першої ліги до прем’єр-ліги, то це не сенсація, а звичайне підвищення в класі. Хорошим трансфером можна називати перехід гравця рівня Рональдиньо в «Динамо». А перехід футболіста «Кримтеплиці» до «Оболоні», коли за нього заплачені кошти на рівні десятків тисяч доларів, — це не того рівня гравець, про якого можна багато говорити. Якби після «Оболоні» такий футболіст потрапив до «Шахтаря», тоді можна було б сказати, що він виріс.

— Дивний у нас цей професіональний футбол, яку тему не зачепимо, там і проблема. Але цього зимового антракту вдалося віднайти й позитив. Не хотілося б наврочити, але вперше за останні п’ять років жоден клуб першої ліги не знявся зі змагань. Це засвідчує якусь стабільність футбольних клубів?

— Не знаю… І Вінницю тіпає, і Бурштин тіпало. Те саме можна сказати і про Львів. Можливо, якісь мінімальні кошти й знайшлися, щоб «дотягнути» команди й не зняти. Але ж проблема все одно залишилася: як не було грошей, так їх і немає. Не знімаються лише через те, що знаходять якісь копійки.

— Наостанок, не можу не поцікавитися: хто ж, на вашу думку, підвищиться в класі в першій та другій лігах, хто понизиться?

— До прем’єр-ліги, я вважаю, вийде «Металург» і «Говерла-Закарпаття». «Севастополь» робитиме максимальні зусилля, але відрив від лідерів дуже великий. Щодо пониження в класі — й у Вінниці, й у Львові, й у Бурштині з фінансової точки зору не все стабільно. А ось у Кіровограді все владналося, з’явився хороший спонсор, думаю, що «Зірка» залишиться в першій лізі. Щодо другої ліги: гадаю, в класі підвищиться «Полтава». Все таки скільки часу вона старається... Толя Безсмертний там добре працює, та й президент там справжній фанат футболу. А в групі «А» — або «Суми», або «Десна». Боротьба буде ще та! Хоча «Суми»… Якщо вони так хотітимуть, як у той період, коли я там працював, то перша ліга буде лише на словах…