Головний тренер донеччан зізнався, що після продажу Івана Матяжа «Олімпік» виставив на трансфер ще й найкращого бомбардира зимових зборів з-поміж усіх клубів першої ліги.
— Ігоре Григоровичу, провести два збори в Туреччині можуть собі дозволити далеко не всі клуби першої ліги…
— Справді, тренувальними зборами команди я залишився дуже задоволений, адже й умови, і погода сприяли якісній підготовці. Нам вдалося виконати всю заплановану програму, а це, повірте, було дуже важливо для «Олімпіка».
— А він під вашими керівництвом узимку провів аж 16 спарингів (більше лише в «Зірки» — 17). Прослідковується така собі «шахтарівська» система підготовки…
— Річ у тім, що, маючи всі для цього умови, ми просто скористалися нагодою зіграти побільше матчів. Під час першого збору зробили ставку на фізичну готовність гравців, а після цього почали награвати склад і ставити йому гру, яку хочемо бачити навесні.
— Також «Олімпік» був доволі пасивний на трансферному ринку, тож зміни в складі — мінімальні. Вас повністю задовольняє нинішній підбір виконавців?
— Я так сказати не можу. Просто після того, як команда виграла турнір у другій лізі, ми всім футболістам пообіцяли, що перший сезон у лізі номер один гратиме той самий склад, який і піднявся до цього рівня. Інакше кажучи, кожен із футболістів отримав шанс упродовж одного року, без тиску щодо турнірних завдань, проявити себе й довести тренерському штабові, що його рівень відповідає рівню чемпіонату. Лише по його завершенні будемо вирішувати, хто залишиться в команді.
— У запорізький «Металург» перейшов найкращий бомбардир першої ліги Іван Матяж. Чи є в команді рівноцінна йому заміна?
— Рівноцінна? Відверто кажучи, немає… Хоч і запросили в команду Руслана Левігу, на якого покладаємо великі сподівання.
— Наскільки він нині, після казахсько-азербайджанського «заслання» (Руслан останні два роки провів у «Тоболі» (Кустанай) та «Баки» (Баку). — А.В.) нагадує того Левігу, який тягнув на собі «Чорноморець» у сезоні 2009/2010 років?
— До ідеальної форми його ще далеко, позаяк Руслан лише два тижні в команді, а до того довго не мав ігрової практики. Однак усі його знають як класного виконавця, тому вірю, що він нам суттєво допоможе в майбутньому.
— Цікаво, що Вадим Шаврін із восьми м’ячами став найкращим бомбардиром зимових зборів із-поміж усіх клубів першої ліги…
— Забив-то він, забив, однак ми на нього не розраховуємо навесні.
— ?!
— Через дисциплінарні моменти він не гратиме в другій частині чемпіонату. Оскільки Шаврін має з нашим клубом чинний контракт, його виставлено на трансфер. Ми продовжуватимемо за ним наглядати, однак грати в «Олімпіку» він не буде. Деталізувати всю ситуацію, з вашого дозволу, я не буду. Загалом, з огляду на втрату двох провідних нападників, входимо в сезон в ослабленому стані. Зрештою, гра в нападі й у першій частині сезону не надто радувала, а тут ще проблем додалося…
— Не шкодуєте, що не підписали нападника Доналда із Кот-Д’Івуара, який приїжджав у Донецьк на оглядини?
— А, Доналд… Згадую, як він розповідав, чому приїхав у «Олімпік» (ми ж його на перегляд не запрошували): нібито почув про нас з Інтернету чи комп’ютерної гри, й вирішив прилетіти в Україну. Зізнаюся, він доволі непоганий футболіст, однак на тлі інших нічим не вирізнявся, а тримати в команді легіонера такого гатунку немає сенсу — іноземець має бути значно сильнішим за українців. Тому поїхав собі Доналд далі, здається, у напрямку Харкова…
Газета "Український футбол".
|
