Гравець запорізького Металурга Андрій Цуріков розповів про перемогу своєї команди над Кримтеплицею і про майбутню гру з Севастополем.
- Андрію, ти не грав у грі проти Кримтеплиці, в чому причина?
У матчі з Говерлою-Закарпаття ще в першому таймі я отримав неприємну травму плеча, зараз лікуюся. На жаль, на поле в цьому сезоні вийти вже не зможу.
- Як тобі гра команди проти кримчан?
Гра вийшла багата на моменти. Металург впевнено контролював м'яч практично протягом всієї гри. Хоча були і помилки в захисті, але їх поставили в тінь впевнені дії в нападі.
- Навесні Металург втратив дуже багато очок і тепер вихід у Прем'єр-Лігу під великим питанням, у чому причина такої нестабільної гри?
Важко так сказати в чому проблема. У другому колі у нас більшість ігор з основними конкурентами на виїзді. Не для кого не секрет, що вдома ми граємо краще. Можливо частина проблеми в цьому.
- Найбільшою несподіванкою стала поразка від Зірки з великим рахунком, що сталося з командою в тому матчі?
Ця поразка запам'ятається і вболівальникам і нам ще надовго. Причиною стали 2 необов'язкових пропущених м'ячі на початку першого тайму. Скажу, що це було великою несподіванкою, оскільки ми їхали в Кіровоград за перемогою і про інше результаті ніхто й подумати не міг. Цей матч став самим провальним. Звинувачувати когось окремо не правильно, тому що матч провалила повністю вся команда.
- Попереду найважливіший матч сезону з Севастополем. Як на нього налаштовуєтеся?
Зараз я не перебуваю в розташування команди, але знаю, що всі хлопці налаштовуються тільки на перемогу, упевнений так і буде!
- Вас влаштує і нічия, не будете ви грати на нічию?
Та всі розуміють це, звичайно, нічия буде для нас так само прийнятним результатом, але все таки ми бажаємо перемоги.
- Дивився чи фінал Ліги Чемпіонів? За кого вболівав?
Так, дивився. Вболівав за Челсі. Навіть після пропущеного гола, вірив до останнього в них. Сам Бог велів їм взяти в цьому році Кубок Ліги Чемпіонів, я думаю, що багато зі мною погодяться. Хоч я і вболівав спочатку за Реал Мадрид, радий за Челсі, вони заслужили золоті медалі.
Сергій Снопів, Час Футболу
|
