Шаран: Кочуру знаю по Кіровограду, де я там був тренером - 31 Січня 2010

Як Ви відважилися в цій непростій ситуації прийняти пропозицію стати головним тренером ПФК «Олександрія», як все для Вас відбувалося?
Мені спершу зателефонував віце-президент клубу Ігор Матаков, який сказав, що президентом розглядається і моя кандидатура, як одного з можливих претендентів на цю відповідальну посаду. А вже через кілька днів я мав безпосередню розмову з президентом клубу Миколою Миколайовичем Лавренком. У ній ми попередньо обмінялися своїм баченням перспективи створення міцного ,стабільного, боєздатного колективу. Треба, щоб кожна гра подобалася вболівальникам – мала результат. Коли ми самі були свого часу футболістами – це для нас було головним. Через певний час мені зателефонували і сказали, що в головних аспектах наші цілі співпадають . Моє завдання, як головного тренера, - ставити максимальні цілі та виконувати їх.

Які враження від побаченого, з точки зору матеріально-технічної бази клубу?
Те що ми бачили і чули по телебаченню то одне, а побаченим ми були приємно здивовані: поля, Будинок футболу, сама база... Тут зроблено такий об’єм роботи, що не всі команди навіть прем’єр-ліги можуть таким похвалитися. Гравцям тут створені умови за європейськими стандартами.

Володимиру Богдановичу, скажіть, будь-ласка, чи зможе сьогоднішній склад команди виконати завдання президента клубу М.Лавренка. Адже Ви знаєте напевно кістяк команди?
Я ще не всі можливості гравців команди знаю. Гаврюшова знаю, бо разом з ним грав. Сашу Кочуру знаю по Кіровограду, де я там був тренером, Локтіонова. Багато прізвищ на слуху. Сьогодні зранку В.Первак познайомив мене з кожним гравцем. Будемо працювати. Вирішуватимемо належним чином поставленні завдання президентом клубу. Час для цього є.

Вас знають як знаного футболіста, а які доробки тренерського багажу має В.Шаран?
Як не дивно, але в 2002 році, коли я закінчив кар’єру футболіста в «Поліграфтехніці» (на той час вона була в вищій лізі) і розпочалася моя тренерська кар’єра. Мене запросили спочатку в Кривий Ріг до команди «Кривбас-2». яка мала непогані результати. Закінчивши курси тренерів тренував молодіжний склад «Кривбасу». Через певний час П.Кушлик, головний тренер «Закарпаття», запросив мене тренером. Так сталося він пішов, а я залишився виконувати обов’язки головного тренера. Було дуже тяжко – не було умов, які є в «Олександрії». Повірте, якби вони були тоді в «Закарпатті», то команда не залишила б вищу лігу.

Який стиль гри сповідує Володимир Шаран?
Моя тренерська концепція – це комбінаційний та атакуючий футбол. Зрозуміло, що не з кожним суперником такий стиль гри буде домінувати, але намагатися грати на результат треба, щ об і гра, і рахунок були на нашу користь. «Стоячого» футболу не буде.

Олександрійський вболівальник своєрідний: вимогливий, справедливий… Щоб Ви побажали йому?
Я маю добру згадку про олександрійського вболівальника. Коли вперше вийшов на поле в футболці «Поліграфтехніки» проти «Арсенала», я помітив, що на гру приходять родинами, переживають серцем за результат кожного матчу. Хочу, щоб і навесні трибуни стадіону були заповнені. А ми для цього постараємось. Коли так буде – буде і результат. Щоб і в тяжку хвилину вболівальник мав терпіння підтримувати команду. А наше завдання – приносити йому радість від гри і, звичайно, перемагати.