 - Володимире Богдановичу, сьогодні
одні розмови та обговорення між олександрійськими уболівальниками, щодо
першої впевненої перемоги земляків на виїзді. Ваші враження від матчу?
- - Результат сам за себе говорить. Ми дуже ретельно готувались до
зустрічі з «Волинню». Ще задовго, а зборах в терції, ми збирали та
вивчали інформацію про цю команду. Її керівництво неодноразово
заявляло, що «Волинь» цього року повинна вийти в фінал Кубку України
та Прем’єр-лігу. В.Кварцяний в цьому напрямку зробив величезну роботу.
Через команду пройшли десятки відомих гравців українського футболу. На
трансферному ринку було тільки й чути, що «Волинь» підписала контракт
то з одним, то з іншим відомим гравцем...(обіцяла нам показати і
чеських , і бразильських легіонерів.., - авт.). Команда зробила
величезний об’єм роботи в підготовці до другого кола. Та це нас не
залякало. Ми зі свого боку були впевнені в своїх силах і можливостях,
бо ретельно готувались до цього відповідального матчу. Була певна
тривога, що на поле не вийдуть провідні гравці: Є.Шупік, Д.Маринчук та
А.Запорожан, які на зборах награвалися, як гравці основного складу.
Але, дійсно, правильно сказав президент клубу Микола Миколайович перед
грою: «Навіщо тоді було набирати команду з 26 футболістів? Нехай
виходять на поле і доказують, що вони по праву займають місце в
команді». Такої рослої, а в першу чергу силової команди, напевно, немає
більше в Першій лізі. Звісно, що перший тайм нам було досить важко
грати з «Волинню» на важкому в’язкому полі. Я залишився незадоволений
першим таймом, коли лучани зрівняли рахунок. Ми програли першу половину
матчу по відборах м`ячів, не всі ланки спрацювали належним чином,
фізично дещо підсіли, але більше прагнення до перемоги було в наших
хлопців, що і принесло нам щастя – в першому таймі забити два голи. У
перерві ми зробили певні висновки по недоліках та внесли корективи на
другий тайм. І гра пішла по-іншому - за сценарієм нашого тренерського
штабу, яку і провели на досить високому рівні. Могли і четвертий гол
забити. Р. Локтіонов пробив у пусті ворота. І лише в останню мить
досвідчений Мостовой врятував «Волинь» від чергового голу.
- Володимире Богдановичу, не боязко було виставити на поле відразу п`ять новобранців команди, а загалом - сім?
- Відверто кажучи, ми стараємося сповідувати єдиний колективний,
атакуючий футбол, який націлений на перемогу. Тому, знаючи як гравці
працювали на зборах, була впевненість, що вони не підведуть. Гадаю, що
гол Паша Ксьондз не на повну потужність відіграв, але його гол був дуже
необхідним. Це не його місце на полі - фланговий півзахисник. Він
більше грав свого часу в ролі атакуючого піднападаючого - інсайда. В.
Іващенко разом з Женею Колесником дуже вдало взаємодіяли, але в деяких
моментах Валера перетримував м’яч. Кирило Сидоренко після матчу сказав,
що такої важкої силової боротьби, особливо на другому поверсі, він ще
не бачив. А стосовно гри Жені Колесника, то після матчу мені
зателефонували з «Українського футболу», щоб я назвав кращого гравця в
команді. Без сумніву ним став Женя Колесник. Він відіграв весь матч на
високому рівні. Дивно, що він у клубі три роки, а тренери не довіряли
йому місце в основному складі. Гадаю, що він від матчу до матчу буде
майстерно зростати.
- Руслан Зейналов уже двічі в цій першості в стартових матчах забиває м`ячі саме на виїзді. На це слід звернути увагу.
- Можливо. Для деяких гравців краще це вдається робити в виїзних
матчах. Менше хвилювань. А для Руслана наступний матч проти
«Нафтовика-Укрнафта» повинен бути вдалим. Адже він скільки років віддав
цій команді свої здібності і майстерність. Він повинен вийти на гру з
подвійною енергією.
- Третій гол став вирішальним…хвилювання відійшли…
- Після третього голу стало зрозумілим, що ми перемогу не віддамо.
Тому і не поспішав робити заміни. Та й В.Кварцяний вже перестав бурно
реагувати на гру своїх підопічних, змирившись з неминучою поразкою.
Хвилювання підсилилися після забитого другого голу. Боявся, що суддя
може щось напартачити, адже господарям нічого було вже втрачати. Та вже
після третього дещо заспокоївся.
- А забили нам зі стандартного. Це те чого Ви більше всього боялися перед матчем.
- Так, це проблема для нас. Гарний гол господарі провели в наші
ворота, розігравши стандартний. Наш захист не встиг закрити вільного
легіонера Майкона, який у високому стрибку забив гол.
- Чи була підтримка нашої команди, коли 2500 волинян прийшли за перемогою своєї команди?
- На стадіоні були присутні три наші фанати з клубним прапором. Нам
було дуже приємно. Після першого голу наша команда побігла до своїх
уболівальників, віддаючи їм подяку за підтримку. І так щоразу після
чергового голу відбувалося. Уже в кінці матчу вся команда підійшла до
трьох олександрійських героїв і щиро подякувала за підтримку на полі.
- Які слова сказав президент клубу після матчу?
- Микола Миколайович щиросердно подякував за першу перемогу в
другому колі. Побажав успіхів у підготовці на матч з «Нафтовиком-
Укрнафта», зауваживши, що не слід розслаблятися. Він також пообіцяв 20
березня приїхати і підтримати команду в Охтирці. Будемо готуватися, щоб
принести радість уболівальникам.
- Чи буде важчим матч з «Нафтовиком»?
- На старті не дивлячись чи це «Волинь», чи «Нафтовик», чи той же
«Фенікс-Іллічовець» буде грати надзвичайно важко. Важкі ранні весняні
поля, награвання гравців ще не досконале, нервова напруженість це -
чинники, які ускладнюють показати класний футбол. Тим більше, що
С.Шевченко завжди вимагає від своїх гравців справжнього футболу.
Будемо старатися не підвести очікування олександрійських
уболівальників на позитивний результат. І ми його також прагнемо!
http://www.pfcalexandria.com.ua
|
